Омбудсман Лубінець: Цивільні партнерства мають стати частиною сімейного законодавства України
16.08.2024
У світі, де різноманіття форм людських стосунків стає дедалі очевиднішим, Україна робить важливі кроки до визнання та захисту прав усіх своїх громадян.
Нещодавно Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець висловив офіційну підтримку законопроєктові №9103 “Про інститут реєстрованих партнерств”, внесеному на розгляд Верховної Ради України групою з 18 народних депутатів за ініціативи Інни Совсун.
Ця подія є знаковою для України, особливо в контексті євроінтеграційних прагнень нашої держави. Як зазначає експерт з політики та законодавства Національного ЛГБТІ-консорціуму Святослав Шеремет:
“Зараз Україна входить у новий цикл скринінгу (оцінки) національного законодавства на предмет відповідності праву Європейського Союзу. Працюємо в Національному ЛГБТІ-консорціумі над тим, щоби правове визнання в Україні цивільних партнерств було частиною перемовин за розділом 23 переговорної рамки — «Судова влада та фундаментальні права»”.
Революційність пропозиції Омбудсмана полягає в тому, що він рекомендує доповнити Сімейний кодекс України цілим новим розділом під назвою “Реєстроване партнерство. Права та обов’язки реєстрованих партнерів”. Це свідчить про визнання цивільних партнерств як окремого правового інституту, який, хоч і не є тотожним шлюбу та не підмінює його, але заслуговує на своє місце в системі сімейного права України.
Важливо відзначити, що позиція Омбудсмана цілком узгоджується з рекомендаціями Європейської Комісії. У своєму звіті від 8 листопада 2023 року щодо прогресу України у досягненні відповідності критеріям членства в ЄС Комісія наголосила на необхідності внесення змін до Сімейного кодексу для усунення дискримінації одностатевих пар.
Дмитро Лубінець також звернув увагу на необхідність узгодження законопроєкту з іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, він запропонував внести зміни до Господарського процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства та Цивільного процесуального кодексу України.
Цікавим є зауваження Омбудсмана щодо надмірності згадок у законі про реєстроване партнерство про окрему заборону примушування до статевого зв’язку в зареєстрованому партнерстві. Сумнів у тому, що таку заборону треба включати до закону, Омбудсман аргументує тим, що такі дії вже є кримінально караними згідно зі статтею 154 Кримінального кодексу України, незалежно від контексту, в якому вони відбуваються, — чи в межах сім’ї чи поза сім’єю.
Святослав Шеремет підкреслює важливість реєстрованого партнерства в контексті євроінтеграції:
“Законодавче запровадження правового інституту реєстрованого партнерства має стати частиною плану гармонізації національного законодавства з правовою системою Євросоюзу. Крім того, ми як держава маємо забезпечити визнання різноманітних наслідків партнерств, зареєстрованих за межами України, в нашій країні. Ідеться, зокрема, про правила взаємного визнання державами Європи рішень одна одної щодо розлучення (припинення партнерств), про взаємне визнання державами батьківських обов’язків і прав (включно з опікою над дитиною та правом на відвідування), утримання (для пар і дітей), володіння майном у контексті шлюбу й реєстрованого партнерства, а також питань спадкування (для пар і дітей). Все це міститься в Європейській стратегії рівності для ЛГБТІК-спільноти на 2020–2025 роки, ухваленій Європейською Комісією. А ми як держава, що претендує на членство в ЄС, зараз зобов’язані орієнтуватися за зміст цієї Стратегії”.
Ініціатива з імплементації реєстрованого партнерства є не лише важливим кроком у захисті прав ЛГБТІК+ спільнот, але й демонструє прогрес України у питаннях рівності та недискримінації. Вона відображає готовність нашої держави до змін та адаптації законодавства відповідно до європейських стандартів.
Новини
