Автор:
КОНСОРЦІУМ
Поділитись:

Україна, знаходячись у воєнних реаліях з Росією з 2014 року, переживає не тільки труднощі на політичному та військовому рівнях, але й зіштовхується з викликами, пов'язаними із захистом прав та свобод ЛГБТІ+ спільноти.

Дослідження Національного демократичного інституту (НДІ) зафіксувало, що на кінець 2023 року 72% українців висловлюють підтримку ЛГБТІ+ спільноті, що є рекордним рівнем усієї історії обстежень. Це вказує на зростання толерантності та відкритості українського суспільства, особливо в умовах війни та загрози суверенітету.

 

Однією з ключових причин цього позитивного тренду, як відзначає стаття в журналі TIME, є активна участь ЛГБТІ+ представників (Військові ЛГБТ+) у захисті країни від російської агресії. Солдати, активісти та волонтери із цієї групи відзначаються своєю патріотичністю та громадянською позицією, допомагаючи зберегти незалежність України.

 

Попри зростання рівня підтримки, ЛГБТІ+ люди залишаються під загрозою насильства, стигматизації та дискримінації в різних сферах життя, включаючи освіту, охорону здоров’я та сферу праці. Умови війни ще більше ускладнюють нашу ситуацію, збільшуючи ризики та виклики, такі як гуманітарна криза та торгівля людьми.

 

Для покращення ситуації ЛГБТІ+ осіб в умовах війни необхідна спільна дія всіх зацікавлених сторін:

 

  1. Уряд та парламент України повинні приймати та виконувати закони, що гарантують рівні права та недискримінацію ЛГБТІ+ громадян, залучаючи їх до формування та реалізації державної політики. Серед таких ініціятив: законопроєкт №9103, покликаний впровадити в країні інститут реєстрованих цивільних партнерств; законопроєкт №5488, який захистить ЛГБТІК+ людей від злочинів, зумовлених нетерпимістю тощо.

 

  1. Громадські організації та активісти повинні надавати підтримку та захист ЛГБТІ+ особам, особливо тим, хто постраждав від війни. Також важливо проводити інформаційні та освітні кампанії для формування толерантного суспільства. Цим, наприклад, займаються всі організації-члени Національного ЛГБТІ-консорціуму. Зокрема:

 

 

  1. Міжнародні організації та донори повинні надавати фінансову та технічну підтримку Україні в боротьбі з війною та наслідками, враховуючи потреби та права ЛГБТІ+ осіб. Консорціум має безліч партнерів, про яких ми постійно розповідаємо в наших публікаціях. Наприклад, цей рік розпочався з плідного партнерства «АЛЬЯНСУ» та «ЛІГИ» з UNAIDS. Зокрема, воно забезпечує роботу прихистку для ЛГБТІК+ в Одесі, та програму курсів підвищення кваліфікації/перекваліфікації для ЛГБТІК+ в Україні.

 

  1. ЗМІ та культурні діячі мають активно висвітлювати ситуацію ЛГБТІ+ людей в умовах війни, а також сприяти позитивній репрезентації цієї групи в українському суспільстві. Наприклад, це успішно роблять в Центр прав людини ZMINA.

 

Якщо цей тренд продовжиться, можна очікувати подальше зростання рівня підтримки ЛГБТІ+ українців, можливо, навіть досягнення позначки у 90% та більше. Однак, точно сказати, через скільки років ми зможемо досягти такого рівня підтримки, важко, оскільки це залежить від багатьох факторів, включаючи соціокультурні, політичні та економічні зміни. Та, деякі тенденції та можливі розвитки можна врахувати:

 

 

  • Соціальна мобілізація та освіта: Зростання освіченості та свідомості громадськості про різноманітність може призвести до більшої толерантності. Соціальні кампанії та освітні проєкти можуть сприяти зміні стереотипів і поглядів. Серед таких проєктів особливо важливою є Національна ЛГБТІ-конференція України, яка щорічно збирає активістів та активісток з усієї країни та допомагає задати вектор розвитку наших зусиль у покращенні добробуту ЛГБТІК-громадян.

 

  • Міжнародна підтримка: Зацікавленість міжнародних організацій та партнерів у підтримці прав ЛГБТІ+ спільноти може забезпечити необхідні ресурси для розвитку програм та проєктів. Наприклад, зараз як ніколи назріває проблема тотальної кризи у сфері психологічного добробуту населення, особливо серед ЛГБТІК+. Завдяки підтримці Center for Disaster Philanthropy (CDP) ГО «АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ» успішно запустила та підтримує проєкт MENTALK — психосоціальну безоплатну допомогу ЛГБТІК+ людям, які потребують психологічної підтримки.

 

  • Зростання економіки: Економічний розвиток може вплинути на зміну пріоритетів громадян, зробити суспільство більш відкритим та готовим до прийняття різноманітності. На превеликий жаль, важко підтримувати економіку в країні, яка воює. Тим більш важливою є допомога від партнерів, завдяки якій ми можемо підтримувати спільноту у ці важкі часи. Зокрема, лише за 2022 рік ми допомогли понад 4000 ЛГБТІК+ людям. Ми все ще підраховуємо статистику за 2023 рік, і обов’язково опублікуємо її пізніше.

 

  • Глобальні тренди: Інтернаціональні зміни в сприйнятті прав ЛГБТІ+ можуть вплинути на українське суспільство. Якщо інші країни розвиваються в напрямку більшої толерантності, це може також вплинути на українське суспільство. І ось про це трохи далі.

 

Враховуючи ці чинники, можливо, за 10-15 років, українське суспільство зможе досягти рівня підтримки ЛГБТІ+ на рівні 90% або навіть вище. Звідки цифри? Ми порівнювали шлях України зі шляхом Іспанії. Наші дві країни мають багато схожого з геополітичної точки зору.

 

Іспанія є однією з найбільш прогресивних країн Європи щодо прав ЛГБТІК+ людей. Вона була третьою країною у світі, яка легалізувала одностатеві шлюби у 2005 році, а також однією з перших, яка дозволила транс*людям людям змінювати свою стать та ім’я без медичних вимог у 2007 році. Країна впровадила різноманітні закони та політики, які забезпечують захист та підтримку ЛГБТІК+ людей в різних сферах життя, таких як освіта, охорона здоров’я, працевлаштування, житло, сім’я тощо.

 

Шлях Іспанії до рівноправ’я ЛГБТІК+ людей був довгим та складним. Вона пережила періоди диктатури, громадянської війни, демократизації та інтеграції в Європейський Союз, які вплинули на ставлення до різноманітності та прав людини. ЛГБТІК+ рух в Іспанії почав формуватися в 1970-х роках під впливом міжнародних подій, таких як Стоунвольське повстання в США та революція квітів в Нідерландах. Перші ЛГБТІК+ організації та видання з’явилися в Барселоні та Мадриді.

 

Після смерті диктатора Франко в 1975 році та переходу до демократії в 1978 році, ЛГБТІК+ рух здобув більше свободи та видимості. Не обійшлося без перешкод та опору з боку консервативних сил, таких як Католицька церква, права партія тощо. У 1980-х роках до цього додалася ще й епідемія ВІЛ/СНІДу.

 

У 1990-х роках ЛГБТІК+ рух Іспанії посилив свою боротьбу за рівність та визнання, зокрема через вимогу легалізації одностатевих шлюбів. У 1998 році перша одностатева пара подала заяву на одруження в Гранаді, але її було відхилено. Це спричинило хвилю подібних заявок в інших містах, які також були відхилені, але створили суспільний дебат та судові справи.

 

У 2000-х роках їх ЛГБТІК+ рух досяг значних успіхів, завдяки підтримці лівої соціалістичної партії, яка прийшла до влади в 2004 році. У 2005 році Іспанія стала третьою країною у світі, яка легалізувала одностатеві шлюби, попри протести та опозицію з боку Католицької церкви та правої партії. У 2007 році Іспанія прийняла закон, який дозволяє транс*людям змінювати свою стать та ім’я без медичних вимог, що було прецедентом у світі. У 2019 році Іспанія прийняла закон, який забороняє конверсійну терапію для ЛГБТІК+ людей, яка вважається псевдонауковою та шкідливою.

 

Зараз Іспанія залишається однією з лідерів у Європі та світі щодо прав ЛГБТІК+ людей. Вона має сильний та різноманітний ЛГБТІК+ рух, який продовжує працювати над покращенням ситуації та вирішенням проблем, таких як булінг у школах, дискримінація на роботі, злочини мотивовані нетерпимістю чи ненавистю, недостатня видимість та підтримка бісексуальних, трансгендерних, інтерсексуальних та квір-людей тощо. Країна має велику та живу ЛГБТІК+ культуру, яка знаходить вихід у мистецтві, літературі, кіно, музиці, спорті тощо. Іспанія стала популярним місцем для ЛГБТІК+ туризму та міграції, особливо з країн, де ЛГБТІК+ люди переслідуються або дискримінуються.

 

Чи чекає нас щось подібне? Скажемо більше, це відбувається ВЖЕ. Тут і зараз.

Новини

Verified by MonsterInsights