Сьогодні день, коли ми вшановуємо пам'ять жертв Другої світової війни і нагадуємо собі, наскільки тонкою є межа між миром і війною, свободою і тиранією.

Сьогодні, 79 років потому, Україна знову змушена боротися з агресором, чия ідеологія та методи моторошно нагадують нацистські.

Для ЛГБТІК-спільноти ця війна має особливе значення. Ми знаємо ціну дискримінації і переслідувань, адже саме це випало на долю наших братів і сестер під час Другої світової. Рожевий трикутник – не просто символ, а нагадування про те, що боротьба за рівність і гідність триває й досі.

Путінський режим, який веде загарбницьку війну проти України – це загроза для всіх нас. Його ідеологія ненависті, нетерпимості та зневаги до прав людини несумісна з цінностями вільного демократичного суспільства. І якщо ми не зупинимо цю навалу зараз, на кону опиниться значно більше, ніж територіальна цілісність однієї держави.

Звірства російських загарбників не мають меж. За даними президента Зеленського, Україна знає поіменно майже 20 тисяч дітей, яких викрала Росія. Двадцять тисяч маленьких життів, вирваних зі своїх родин, позбавлених дитинства та майбутнього. Ця цифра крає серце, але реальна кількість депортованих може сягати сотень тисяч. І це – воєнний злочин, який не має терміну давності.

Тому сьогодні ЛГБТІК-спільнота пліч-о-пліч з усім українським народом захищає нашу свободу і наше майбутнє. На фронті й у тилу, у волонтерських організаціях і в лавах ЗСУ – ми всі робимо свій внесок у цю боротьбу. Бо це і наша війна теж.

У цей день ми схиляємо голови перед мільйонами загиблих у Другій світовій і перед тими, хто віддає життя за Україну зараз. Їхній подвиг – це застереження і джерело натхнення для всіх нас. Перемога буде за нами, бо правда – на нашому боці. І ця перемога стане запорукою того, що жахіття нацизму та рашизму ніколи більше не повторяться. Ні на українській землі, ні деінде у світі.