Великі соцмережі (X, Meta, TikTok) одночасно запустили ШІ-системи для боротьби з фейками замість професійних факт-чекерів, що може як допомогти, так і зашкодити у боротьбі з дезінформацією – особливо для України, яка вже має успішний досвід використання ШІ проти російської пропаганди через компанію Mantis Analytics.

Першого липня 2025 року соціальна мережа X запустила експеримент, який може змінити інтернет назавжди: штучний інтелект тепер може писати Community Notes – ті самі нотатки, які покликані викривати дезінформацію. За кілька місяців до цього Meta оголосила про відмову від професійних факт-чекерів на користь краудсорсингової системи, а TikTok запустив тестування функції Footnotes.

Вперше в історії роботи стали не лише поширювачами інформації, а й її “викривачами”. Але чи готова Україна до епохи, коли машини вирішуватимуть, що правда, а що – брехня?

Як машини вчаться розпізнавати брехню

Система Community Notes, яку Ілон Маск розширив після купівлі Twitter, досі вимагала від живих людей писати контекстні нотатки до сумнівних постів. Тепер X дозволяє ШІ-агентам робити це автоматично. Кіт Коулман, віце-президент X з продуктів, пояснює:

Українська компанія Mantis Analytics, яка три роки борється з дезінформацією за допомогою ШІ, розуміє цю проблему зсередини.

Їхній досвід показує: штучний інтелект справді може знаходити патерни у величезних масивах даних, але “це не означає, що він завжди матиме слушність, просто в більшості випадків він буде давати достатньо адекватну оцінку”.

Революція дешевизни: чому платформи відмовляються від експертів

Рішення Meta повністю відмовитися від програм перевірки фактів третіми сторонами на користь краудсорсингової праці – не випадковість. У січні 2025 року Марк Цукерберг оголосив, що Meta припиняє програму перевірки фактів і замінює її системою Community Notes. TikTok також запустив тестування функції Footnotes – нової можливості для користувачів додавати релевантну інформацію до контенту.

Причина проста: професійна перевірка фактів дорога і повільна. Дослідження показують, що Community Notes на X в основному корисні, але лише деякі види дезінформації отримують позначки, тому що політично спірні теми навряд чи будуть відмічені як неправдиві.

Коли роботи помиляються

Основна проблема полягає в тому, що ШІ-моделі часто “галюцинують” або вигадують контекст, який не базується на реальності. ШІ-модель X під назвою Grok мала кілька досить катастрофічних промахів. А якщо модель пріоритизує “корисність” над точним завершенням перевірки фактів, то ШІ-генеровані коментарі можуть виявитися абсолютно неточними.

Дамієн Коллінз, колишній британський міністр технологій, попереджає про ризики “збільшення просування брехні та теорій змови” через рішення “залишити ботам редагування новин”.

Український досвід: як захистити себе у новій реальності

В Україні, де вже понад два роки триває не лише фізична, а й інформаційна війна проти російської пропагандистської машини, нові системи можуть як допомогти, так і зашкодити. Експерти з кібербезпеки попереджають про значні ризики: підрив довіри до авторитетних джерел, маніпулювання громадською думкою та втручання у виборчі процеси.

Український досвід боротьби з дезінформацією показує: найкраще працює комбінація технологій та людської експертизи. Mantis Analytics спочатку очищає дані, потім застосовує ШІ, а на третьому етапі використовує NLP та LLM-моделі для виявлення наративів, локалізації подій, ідентифікації потенційної дезінформації. Ця українська компанія щодня готує звіти для РНБО про інформаційний вплив РФ, виявляючи фейки з точністю до 96%.

Що робити зараз

Нова реальність вимагає нового підходу до споживання інформації. Коли системи перевірки фактів стають автоматизованими і потенційно ненадійними, критично важливо розвивати власні навички медіаграмотності.

Найкращий спосіб уникнути обману від постів у соціальних мережах – подумати про те, які почуття вони викликають. Емоційно заряджений контент частіше буває маніпулятивним. Для бізнесу це означає необхідність інвестувати в професійний моніторинг інформаційного простору. Автоматизовані системи можуть пропустити складні форми дезінформації або, навпаки, помилково позначити правдиву інформацію як сумнівну.

Епоха відповідальності користувачів

Платформи схильні розробляти для прибутковості, а не для забезпечення найкращої інформаційної екосистеми. Це означає, що користувачам доведеться взяти більше відповідальності на себе.

Еволюція від професійних факт-чекерів до краудсорсингових систем, а тепер до ШІ-модераторів відображає фундаментальну зміну в тому, як суспільство ставиться до істини. В епоху, коли технології можуть як створювати, так і викривати дезінформацію, найцінніші навички – це вміння критично мислити та перевіряти джерела.

Україна, маючи унікальний досвід протистояння інформаційним атакам, може стати лідером у розробці ефективних методів боротьби з дезінформацією в епоху штучного інтелекту. Але це вимагає інвестицій не лише в технології, а й у медіаграмотність та критичне мислення громадян.

В цьому контексті особливо важливо захищати вразливі групи, які часто стають мішенями дезінформаційних кампаній. ЛГБТК+ спільнота регулярно стикається з маніпулятивним контентом та фейками, спрямованими на підрив їхніх прав та безпеки.

АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ працює над захистом прав ЛГБТК+ людей в Україні, включно з боротьбою проти дискримінаційної дезінформації та навчає спільноти використовувати ШІ в епоху його бурхливого розвитку. Якщо ви стикнулися з порушенням ваших прав або потребуєте підтримки, зв’яжіться з нами – ми готові допомогти.