Практичний посібник для активістів та правозахисників про використання штучного інтелекту для автоматизації рутинних завдань у фактчекінгу, зберігаючи людський контроль над аналітичною роботою та висновками.

Під час війни інформація стає зброєю. Кожного дня українці отримують сотні повідомлень про нові закони, пільги, загрози. Частина з них – правда, частина – дезінформація, решта – напівправда, яка може бути навіть небезпечнішою за відвертий фейк.

За підрахунками EU vs Disinformation, з 2015 року зафіксовано понад 5,500 випадків дезінформації про Україну. З початку повномасштабного вторгнення ця цифра зросла в рази. Європейська обсерваторія цифрових медіа нарахувала понад 2,300 фактчеків тільки за перші місяці війни.

При такому масштабі дезінформації традиційні методи перевірки фактів стають неефективними. Організації на кшталт StopFake публікують контент 14 мовами, VoxCheck створив базу з понад 9,000 заяв політиків, але кожна перевірка досі потребує годин ручної роботи.

Саме тут штучний інтелект може стати союзником, а не загрозою. Не для того, щоб замінити людське мислення, а щоб звільнити час від рутини для справжньої аналітики.

Що може автоматизувати ШІ

Процес фактчекінгу складається з кількох етапів. Спершу треба знайти першоджерела – офіційні документи, статистику, заяви посадовців. Потім порівняти різні версії інформації, проаналізувати контекст і хронологію подій. І нарешті – зробити висновок про достовірність.

Перші три етапи – це переважно механічна робота. Пошук по базах даних, порівняння цифр, збір фактів. Саме тут ШІ може заощадити величезну кількість часу. Дослідження Цюріхського університету показало, що гібридні системи “людина + ШІ” досягають точності до 89%, скорочуючи час початкової обробки на 40-60%.

Четвертий етап – оцінка та висновки – залишається суто людською справою. ШІ не розуміє політичного підтексту, не відчуває нюансів, не може оцінити наслідки публікації того чи іншого спростування.

Інструменти, які доступні сьогодні

ClaimBuster від Університету Техасу надає безкоштовний API, який автоматично виявляє в тексті твердження, що потребують перевірки. Google Fact Check Explorer дає доступ до понад 330,000 фактчеків від верифікованих організацій по всьому світу.

Є й більш просунуті рішення. Originality.ai показує точність 72,3% для нових фактів при вартості $0,10 за 1,000 слів. Система перевіряє, та надає оцінки впевненості, цитує джерела, пояснює логіку своїх висновків.

Особливо цікавий Loki (OpenFactVerification) – відкрита система, доступна на GitHub. Вона працює за п’ятиетапним алгоритмом: розкладає складні твердження на простіші, оцінює їх важливість, генерує пошукові запити, збирає докази та формулює висновки. Підтримує не лише текст, а й аудіо, зображення та відео.

Від теорії до практики: три реальні сценарії

Розглянемо гіпотетичну ситуацію: вам потрібно перевірити інформацію про нові соціальні виплати. Традиційний підхід займе 15-20 хвилин: відкрити кілька урядових сайтів, пошукати за ключовими словами, порівняти дати та суми.

З ШІ той самий процес виглядає інакше. Ви запитуєте: “Знайди офіційні документи Мінсоцполітики України про нові виплати за останні два місяці. Дай лише посилання на gov.ua”. Система за 30 секунд знаходить релевантні документи або повідомляє, що офіційної інформації немає. Ваше завдання – проаналізувати знайдені результати та зробити висновки.

Інший сценарій: аналіз повторюваних наративів. Якщо одна й та сама теза з’являється в кількох джерелах, ШІ може швидко ідентифікувати схожості, знайти можливі джерела походження, проследкувати шлях поширення інформації.

Третій випадок: перевірка статистики. Коли хтось стверджує щось про рівень безробіття, інфляцію чи кількість біженців, ШІ може миттєво знайти останні офіційні дані Держстату, НБУ чи ООН для порівняння.

Обмеження, які треба розуміти

ШІ – це не чарівна паличка. Дослідження Reuters Institute показує серйозні обмеження технології для неанглійських мов. Системи, треновані переважно на західних джерелах, часто не розуміють контексту подій в Україні, можуть пропускати важливі нюанси українського законодавства чи політики.

Показники “галюцинацій” – коли ШІ вигадує факти – сягають 15-30% для складних тверджень. Системи можуть помилятися з датами, плутати посилання, приписувати цитати не тим людям. Тому будь-яку інформацію, отриману від ШІ, потрібно перевіряти.

Найбільша проблема – відсутність розуміння контексту. ШІ може знайти офіційний документ, але не зрозуміти, що він застарілий, скасований або стосується іншого регіону. Може знайти статистику, але не врахувати особливості методики розрахунку.

Як роблять інші: успішні приклади

Full Fact у Великій Британії створила найкомплекснішу ШІ-систему фактчекінгу у світі. Їхня платформа обробляює близько 330,000 речень щодня з новин, телебачення, подкастів та соціальних мереж. Система автоматично виявляє перевірювані твердження, пріоритизує їх за важливістю та передає журналістам для фінальної перевірки.

Цікавий підхід обрали норвежці. Faktisk Verifiserbar – це кооператив великих медіа, які спільно фінансують розробку ШІ-інструментів. Вони створили спеціалізовані системи для геолокації фотографій та ідентифікації військової техніки, а всі розробки публікують у відкритому доступі.

Проте не всі експерименти успішні. Грузинський MythDetector повідомляє, що ШІ-інструменти, треновані на західних мовах, пропускають нюанси грузинської політики. Африканський GhanaFact взагалі відмовився використовувати ШІ через культурні упередження в навчальних даних.

Етика та екологія: ціна автоматизації

Використання ШІ ставить важливі етичні питання. UNESCO встановила десять принципів етичного штучного інтелекту, серед яких – повага до прав людини, справедливість та екологічна відповідальність.

Останній пункт особливо актуальний. Навчання GPT-3 споживало 1,287 мегават-годин електроенергії та згенерувало 552 тонни CO2-еквіваленту. Кожен запит до ChatGPT використовує в десять разів більше електроенергії порівняно з пошуком Google.

Для організацій з обмеженими ресурсами це означає необхідність розумного використання: для справді рутинних завдань, а не для заміни людського мислення. Краще витратити час на навчання ефективній роботі з ШІ, ніж робити сотні непотрібних запитів.

Практичні поради для початківців

Почніть з простого. Використовуйте ШІ для структурування інформації – нехай він розкладе довгий документ на основні пункти. Попросіть знайти конкретні дані або статистику. Сформулюйте чіткий запит: “Знайди офіційну статистику Держстату про рівень безробіття в Україні за 2024 рік. Дай пряме посилання на джерело”.

Завжди перевіряйте результати. ШІ може помилятися з посиланнями, плутати дати, видавати застарілу інформацію за актуальну. Використовуйте його як першу ланку в ланцюгу перевірки, а не як остаточну інстанцію.

Формулюйте запити структуровано: спочатку роль (“Ти допомагаєш перевіряти факти”), потім завдання (“Знайди офіційну інформацію про…”), нарешті критерії (“Використовуй лише урядові сайти”).

Пам’ятайте про обмеження. ШІ не розуміє українських реалій так, як місцеві експерти. Він може пропустити важливий контекст, не врахувати специфіку законодавства, неправильно інтерпретувати політичні заяви.

Майбутнє фактчекінгу

Штучний інтелект не замінить журналістів та активістів у боротьбі з дезінформацією. Але він може стати потужним інструментом, який вивільнить час для важливішої роботи – глибинного аналізу, пошуку причинно-наслідкових зв’язків, розуміння мотивів розповсюджувачів фейків.

У світі, де дезінформація поширюється зі швидкістю світла, кожна хвилина має значення. ШІ може дати ту швидкість, яка дозволить встигати за фейками, не втрачаючи якості перевірки.

Головне – пам’ятати: технологія – це інструмент, а не мета. Мета – захистити людей від маніпуляцій, дати їм достовірну інформацію для прийняття правильних рішень. І в цій справі ШІ може стати надійним союзником, якщо навчитися правильно з ним працювати.

Якщо ви працюєте в правозахисній сфері, варто розглянути можливість навчитися основам роботи зі штучним інтелектом. Сьогодні це вже не примха техногіків, а базова навичка, яка може кардинально змінити ефективність вашої роботи.