21–22 травня в Києві відбувся ІІ Національний форум з питань ЛГБТІК+-інклюзії в гуманітарному реагуванні: ГО «АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ» і Національний ЛГБТІК+ консорціум були серед ключових учасників.

21–22 травня 2025 року в Києві відбувся II Національний форум з питань ЛГБТІК+ інклюзії в гуманітарному реагуванні. Учасниками/цями стали лідери (-ки) ЛГБТІК+ та ініціативних груп, представниці та представники державних структур, міжнародних організацій, активістсько-правозахисних спільнот, а також гуманітарного сектору. Форум організовано Outright International — міжнародною правозахисною організацією, що системно підтримує ЛГБТІК+ людей по всьому світу.

ГО «АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ» і Національний ЛГБТІ-консорціум виступили повноцінними учасниками цьогорічного заходу. Від нашої команди на форумі працювали спікери/ки, брали участь у панелях, виступах, нетворкінгу та міжсекторальному обговоренні майбутнього, яке ми творимо разом попри війну.

«Все складно, але все складеться» — саме такою була основна рефлексія цьогорічного форуму від Святослава Шеремета. Йдеться не лише про виклики воєнного часу, а й про те, як ці виклики вимагають нових моделей взаємодії між державою, громадянським суспільством і міжнародними партнерами. І головне — включення ЛГБТІК+ людей у процеси гуманітарного реагування має стати не винятком, а правилом.

ЛГБТІК+ у політиці, армії та євроінтеграції: голос спільнот

Координатор з політики та законодавства Національного ЛГБТІ-консорціуму Святослав Шеремет виступив на ключовій панельній дискусії «Координація зусиль для підтримки безперервності надання допомоги». У своєму виступі він нагадав: за рік, що минув від першого форуму, в Україні відбулися визначальні події на користь рівності.

Серед головних зрушень:

• Міноборони офіційно визнало недопустимість дискримінаційних висловлювань в армії за СОҐІ, а стать і ґендер — різними, хоч і спорідненими ознаками особистості.
• У вересні 2024 року ухвалено нову норму Кодексу суддівської етики, що прямо забороняє дискримінацію за сексуальною орієнтацією та ґендерною ідентичністю.
• Постанова №1234 Кабінету Міністрів України від жовтня 2024 року закріпила недопустимість обмежень прав військових ЛГБТІК+ у медичному, психологічному та соціальному забезпеченні.
• 2 травня 2025 року термін «ЛГБТІК+» вперше з’явився у нормативно-правових актах українського уряду як частина державної Стратегії забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.

Окремий акцент зроблено на міжнародному треку: у структурі переговорів щодо вступу України до ЄС з’явився окремий розділ №3.11 — «Дискримінація ЛГБТІК+ осіб». Це безпрецедентний крок для країни, яка ще донедавна навіть не визнавала існування наших спільнот на нормативному рівні.

Видимість — попри війну

Окремий блок дискусії був присвячений стратегіям видимості й безпеки в умовах повномасштабного вторгнення. Як наголосив Святослав Шеремет, війна не зупинила розвиток видимості — радше навпаки:

• Марш КиївПрайд відбувається щороку, навіть під обстрілами.
• Проведено III фестиваль «Sunny Bunny» — кіноподію, де фокус на ЛГБТІК+ темах.
• Заблоковано гомофобні законопроєкти в парламенті.
• Уряд розробив Дорожню карту з питань верховенства права, де захист прав ЛГБТІК+ включено до плану євроінтеграції до 2027 року.

Альянси заради майбутнього

Андрій Чернишев (керівник департаменту зовнішніх зв’язків та адвокації ГО «АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ», співголова Національного ЛГБТІК+ консорціуму, національний експерт з питань ЧСЧ/ЛГБТІК+, член Національної ради з питань протидії ТБ та ВІЛ/СНІДу) виступив як спікер у панельній дискусії «Координація зусиль для підтримки безперервності надання допомоги» 21 травня, де разом з іншими учасниками/цями обговорював, як міжорганізаційна співпраця впливає на здатність гуманітарного сектору оперативно та адресно відповідати на потреби постраждалих спільнот, зокрема ЛГБТІК+ людей. У своєму виступі він акцентував:

Чернишев окреслив як переваги, так і виклики участі ЛГБТІК+ організацій у кластерній системі та інших координаційних механізмах. Серед ключових переваг — посилення видимості спільноти, обмін досвідом, можливість прямо інформувати гуманітарних акторів про специфічні потреби ЛГБТІК+ людей. Водночас він критично відзначив надмірну складність системи кластерів та її низьку чутливість до інклюзії:

Також було підкреслено, що ефективніша комунікація та підтримка відбувається в межах горизонтальних мережевих об’єднань — таких як Платформа гуманітарних НУО чи Альянс ОГС — де представлено значну частку саме національних організацій.

Участь Андрія Чернишева у форумі засвідчила активну експертну позицію та готовність до партнерства задля посилення інклюзивності гуманітарного реагування в Україні. Він наголосив: ЛГБТІК+ спільнота не лише потребує підтримки — вона вже є невіддільною частиною гуманітарної екосистеми країни.

Роль довіри в наданні гуманітарної допомоги

У панельній дискусії «Якість гуманітарної допомоги для ЛГБТІК+ в Україні» виступила Анастасія Грушецька — координаторка прихистків ГО «АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ». Вона поділилася практичним досвідом організації допомоги та зворотного зв’язку з боку ЛГБТІК+ спільноти: як отримувачі послуг оцінюють допомогу, які формати найкраще працюють і як зробити процес збору відгуків безпечним та інклюзивним.

Зокрема, Анастасія наголосила на важливості доступного зворотного зв’язку — наприклад, можливості залишити анонімний відгук через QR-код, розміщений у вбиральнях або біля виходу з шелтера, без тиску та сторонніх очей. Водночас вона зазначила, що письмові форми не завжди зручні чи можливі, особливо в умовах вразливості. Саме тому надзвичайно цінними є усні відгуки, передані через співробітників/ць або волонтерів/ок, які безпосередньо взаємодіють з ЛГБТІК+ людьми.

Виступ Анастасії став ще одним підтвердженням того, що якість гуманітарної допомоги вимірюється не лише обсягами, а й довірою — і саме вона потребує особливо дбайливого ставлення.

II Національний форум з питань ЛГБТІК+ інклюзії в гуманітарному реагуванні засвідчив: питання рівності, видимості та безперервної підтримки ЛГБТІК+ спільнот є невід’ємною частиною сучасних підходів до гуманітарної роботи. Учасники й учасниці підкреслили важливість міжсекторальної координації, прозорих механізмів зворотного зв’язку, інклюзивного підходу в роботі кластерів та залучення національних організацій до ухвалення рішень. Форум став майданчиком для посилення партнерств, обміну досвідом і напрацювання спільних рішень на перетині безпеки, допомоги та прав людини.