Історії надії та відродження: як ЛГБТІК+ спільнота знаходить прихисток і підтримку — Асоціація ЛГБТ «ЛІГА»
11.07.2024
Сьогодні ми розповімо вам дві історії про силу духу та підтримку.
Софа, дівчина з окупованого Маріуполя, зважилася на сміливий крок – залишити це місце в пошуках кращого життя. З мінімальним багажем і величезним бажанням змінити свою долю, вона перетнула блокпости російських окупантів, прямуючи до Києва.
“Я розуміла, що залишатися в Маріуполі більше неможливо. Це було страшно – покидати все, що знаєш, але іншого виходу не було,” – згадує Софа.
Вирвавшись з окупації, вона відразу ж вирушила потягом до Одеси. Перший час Софа поневірялася у пошуках житла, поки не знайшла інформацію про прихисток ЛІГИ в Одесі.
“Коли я вперше переступила поріг прихистку, відчула неймовірне полегшення. Це була простора і тепла кімната, яка стала для мене символом нового початку,” – розповідає дівчина.
Активно шукаючи роботу, вона через деякий час влаштувалася у хорошу компанію, про яку мріяла.
“Робота була важкою, але завдяки підтримці дружніх колег і розумінню керівництва, я швидко освоїлася. Вперше за довгий час я відчула, що моє життя налагоджується,” – ділиться Софа.
З часом вона почала почуватися впевнено у новому місті. Завела друзів, почала брати участь у місцевих заходах та курсах підвищення кваліфікації.
“Я ніколи не думала, що зможу так швидко адаптуватися до нового життя. Підтримка, яку я отримала в шелтері, була неоціненною. Зараз я вже живу в орендованій квартирі і розумію, що сміливість і рішучість допомогли мені здобути нове майбутнє,” – підсумовує Софа.
Історія Енжела, трансгендерного хлопця з окупованого Криму, була не менш складною. Довгий час він жив у страху й відчаї.
“Я розумів, що в Криму не буде можливості жити вільно та відкрито. Рішення виїхати було важким, але необхідним,” – розповідає Енжел.
З величезними сумками та своєю кішкою він перетнув кордон і згодом потрапив до Києва. Але реальність виявилася жорстокою.
“У Києві було дуже важко. Я зіткнувся з байдужістю та недовірою. Перший час тинявся дешевими хостелами, з усіх сил намагаючись знайти постійне житло,” – згадує хлопець.
Пошуки роботи були не легшими. Після численних відмов і зневажливих поглядів Енжел знайшов місце в кафе, де його не сприймали серйозно.
“Колектив був холодний і навіть ворожий, а керівництво не приховувало своєї зневаги. Я почувався самотнім і непотрібним,” – ділиться Енжел.
Попри всі труднощі, Енжел не здався. Він почав шукати підтримку серед місцевої ЛГБТІК+ спільноти та знайшов там людей, готових допомогти. Переїхавши до Одеси, він оселився у нашому шелтері.
З часом він поступово почав відновлювати свої сили й віру в майбутнє. Після всіх випробувань Енжел знайшов чудову роботу в барі.
“Зараз я працюю в місці, де всі дуже привітні та доброзичливі. Життя почало налагоджуватися і рухатися в позитивному напрямку. Я зрозумів, що боротьба за право бути собою – це довгий і важкий шлях, але я готовий його пройти до кінця,” – підсумовує Енжел.
Ці дві надихаючі історії підкреслюють важливість безпечних просторів для ЛГБТІК+ спільноти. І ми раді нагадати, що одеський осередок Асоціації ЛГБТ “ЛІГА” продовжує приймати заявки на проживання у прихистку для ЛГБТІК+ людей. Шелтер пропонує:
- Тимчасове проживання до двох тижнів для тих, хто планує рухатися далі
- Тривале мешкання до трьох місяців для тих, хто планує залишитися в Одесі
Якщо ви потребуєте прихистку, заповніть анкету за посиланням: https://linktr.ee/lgbti.consortium
Кожна історія заслуговує на щасливий початок. Можливо, твоя стане наступною?
Новини
