Верховний Суд підтвердив рішення про встановлення факту шлюбних відносин між двома чоловіками. Що означає цей вердикт для одностатевих сімей в Україні?

Верховний Суд підтвердив рішення про встановлення факту шлюбних відносин між двома чоловіками. Що означає цей вердикт для одностатевих сімей в Україні й як зробити так, щоби людям не доводилося звертатися у суди для підтвердження своїх стосунків? 

У студії радіо «Накипіло» ситуацію аналізували адвокатка позивачів Оксана Гузь та правозахисник, координатор із політики і законодавства Національного ЛГБТІ-консорціуму Святослав Шеремет.

Історія Зоряна та Тимура: для чого запустили судовий марафон 

Головними героями цієї справи стали Зорян Кісь, корінний львів’янин, перший секретар посольства України в Ізраїлі, та його багаторічний партнер, громадський активіст Тимур Левчук. Непорозуміння з державою виникло у 2024 році, коли Зорян, який вирушив тоді в дипломатичну місію за кордон, та його багаторічний сімейний партнер Тимур, вирішили шукати легальний шлях возз’єднатися як сімейна пара в країні відрядження Зоряна за звичним для дипломатів правилом.. 

Міністерство закордонних справ України відмовилося визнати Тимура одним із подружжя. Аргументація була формальною: за законами України шлюбу між Зоряном і Тимуром не укладено, а іноземного шлюбу, в якому пара перебуває, держава Україна не визнає. 

 Адвокатка супроводжує пару з 2024 року, і лише зараз, після проходження всіх інстанцій, справедливий вердикт суду першої інстанції було остаточно закріплено Верховним Судом.

Чому відсутність закону — це питання життя і смерті під час війни 

Найгострішим моментом невизначеності шлюбного та сімейного законодавства є ситуація з ЛГБТІК+-людьми, які зараз перебувають у лавах Збройних Сил України та мають партнерів чи партнерок, а часто й дітей.  

Святослав Шеремет наголошує, що в Україні за соціологічними підрахунками налічується від 100 до 200 тисяч одностатевих партнерств сімейного типу (звіт «Одностатеве партнерство в Україні» goo.gl/mecEAF, див. с. 22). 

Святослав вперше в національних етерах поділився ексклюзивною новиною: за щойно опублікованими даними (див. с. 72), в місті Харкові статистично зафіксовано понад 8 тисяч гомосексуальних і бісексуальних чоловіків у віці до 49 років. Для багатьох із них війна зробила питання легалізації стосунків критичною потребою (мова зайшла саме про Харків, бо радіо «Накипіло», як і багато інших якісних українських медіа, працює з Харкова — прим. ред.).  

За словами Шеремета, потрапити до партнера в лікарню чи реанімацію — це найменша з проблем, хоча про неї і люблять писати у медіа. Найбільш серйозні складнощі починаються тоді, коли партнер перебуває в несвідомому стані. 

Військовослужбовці щодня ризикують життям, але не мають впевненості, що у разі їхньої загибелі майно перейде до коханої людини. Без офіційного статусу сім’ї партнер не має права на: 

• спадкування майна за законом (лише за складеним заповітом, який легко оскаржити); 

• отримання державної допомоги у разі загибелі чи зникнення безвісти партнера-військовослужбовця; 

• доступу до соціальних пільг, що передбачені для сімей захисників і захисниць. 

Крім того, через неможливість зареєструвати свої стосунки як сімейні одностатеві партнери та одностатеві партнерки позбавлені також можливості служити разом, усиновити чи вдочерити дитину загиблого партнера або партнерки тощо.

Що дає це рішення для інших одностатевих пар в Україні 

Рішення Верховного Суду по справі Тимура та Зоряна створює так званий «прецедент», хоча Україна і не є країною прецедентного права в класичному розумінні. Це означає: 

1. Спрощення судової практики:

Оксана Гузь пояснює, що тепер суддям у регіонах — чи то в Харкові, чи в Одесі — буде значно простіше ухвалювати позитивні рішення. Вони бачать, що вища інстанція вже підтвердила законність таких вимог, тому «брати на себе відповідальність» стане легше. 

2. Захист від гомофобного втручання: 

Важливим нюансом справи було те, що одна з громадських організацій, яка декларує захист «традиційних цінностей», намагалася оскаржити рішення першої інстанції, стверджуючи, що воно зачіпає їхні інтереси. Верховний Суд чітко постановив: сторонні організації не мають права втручатися в приватні відносини двох осіб. 

Що означає рішення Верховного Суду для Зоряна Кіся та Тимура Левчука

Незважаючи на перемогу в суді, історія Зоряна та Тимура ще не завершена. Судове рішення зафіксувало факт проживання однією сім’єю, але МЗС України все ще виявляє бюрократичний опір. 

Законодавча альтернатива: чому суди — це не вихід

Хоча суди в Україні демонструють вищу юридичну грамотність і більшу готовність захищати права людини, ніж парламент, цей шлях є занадто виснажливим.  

Святослав Шеремет наполягає: держава має зробити крок назустріч громадянам на законодавчому рівні. 

«Якщо йдеться про військовослужбовця, який на лінії бойового зіткнення, в нього немає часу на судову тяганину і немає фізичної можливості їздити по судах, для того щоби доводити, що він у фактичних шлюбних стосунках. Пам’ятаймо, що рішення українських судів у таких справах індивідуальні: кожна пара, якій потрібен факт визнання сімейних відносин, іде до суду самостійно. Але якщо з’явиться закон про можливість реєстрації цивільного партнерства, то ми максимально спростимо життя і громадянам, тобто самим собі, і судам, які будуть розвантажені від цих справ», — каже Святослав Шеремет у коментарі #LGBTI_PRO за підсумками етеру. 

Потрібні зміни: 

• Запровадження інституту зареєстрованого цивільного партнерства: Це окремий правовий інститут, який не вимагає зміни визначення шлюбу в Конституції. 

• Зміни до Сімейного та Цивільного кодексів: Норми про спільне проживання мають автоматично поширювалися на одностатеві пари. Яка різниця, хто з ким живе, якщо йдеться про усвідомлений і взаємний вибір двох дорослих дієздатних людей? 

• Міжнародне приватне право: Україна має визнавати одностатеві шлюби, укладені нашими громадянами за кордоном (наприклад, у США чи Європі), або принаймні правові наслідки таких шлюбів, зокрема надавати другому з цього сімейного союзу статус найближчого родича (першого ступеня споріднення) 

Святослав Шеремет: «Кожна людина має право на сімейне життя. Це право не обов’язково фіксувати через шлюб. Цивільне партнерство — це інструмент, який себе виправдав у всьому вільному світі. Якби він був запроваджений сьогодні, вже завтра десятки тисяч пар скористалися б ним, бо суспільний запит величезний».

Правозахисник також додав, що понад 70% ЛГБТ-людей хочуть виховувати дітей (див. goo.gl/mecEAF, с. 80). Якщо держава розблокує питання всиновлення/вдочеріння та використання допоміжних репродуктивних технологій для одностатевих пар, це стане внеском у демографічне майбутнє країни. Крім того, економічне процвітання держави прямо залежить від ступеня свободи особистості та поваги до її вибору, з ким будувати життя. 

Отже, рішення Верховного Суду — це лише початок логічного розвороту держави до своїх громадян. Поки військові боронять країну на фронті, країна має забезпечити їхнім сім’ям гідність і захист тут, у тилу. А ті, хто розмірковують, а чи не виїхати в України назавжди туди, де визнаватимуть тебе і твою сім’ю, повинні отримати меседж від держави Україна вже сьогодні: ми теж визнаємо тебе та твою сім’ю.  

Інформаційна служба #LGBTI_PRO