Автор:
CONSORTIUM
Поділитись:

Україна впевнено крокує шляхом євроінтеграції, і це означає не лише економічні та політичні реформи, а й зміни у сфері захисту прав людини, зокрема прав ЛГБТІК+ спільноти.

Хоча в планах уряду на 2024 рік немає прямих згадок про ініціативи щодо ЛГБТІК+ (на превеликий наш жаль), експерти вбачають можливості для просування рівності у багатьох запланованих кроках «під парасолькою» ширших ініціатив.

Як зазначає Святослав Шеремет, координатор з питань політики та законодавства в Національному ЛГБТІ-консорціумі України, адаптація українського законодавства до acquis ЄС (тобто права ЄС) передбачає запровадження принципу недискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності (СОГІ). Це має відбуватися наскрізно, в усіх сферах життя, оскільки принцип всеохопного захисту від дискримінації є для Євросоюзу засадничим

«Ми очікуємо, що заборона дискримінації за СОГІ стане невіддільною частиною нового Трудового кодексу, над яким працює Уряд. Це не просто данина європейським цінностям, а й економічна необхідність. Гомофобія має свою ціну, яка вимірюється втратами в мільярди доларів щорічно», – підкреслює Шеремет.

Одним із важливих пунктів є затвердження Стратегії демографічного розвитку. Вона передбачає низку ініціатив щодо підтримки народжуваності, серед яких – широке застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). За словами Шеремета, право мати дитину – це природне право будь-якої людини, незалежно від сексуальної орієнтації чи ґендерної ідентичності. Проте нинішнє регулювання доступу до ДРТ в Україні є дискримінаційним.

«Повний спектр ДРТ, зокрема послуги сурогатного материнства, доступні лише для гетеросексуальних пар в офіційному шлюбі. Це обмежує права ЛГБТІК+ людей, а також неодружених гетеросексуальних пар. Ми сподіваємося, що нова Стратегія демографічного розвитку враховуватиме потреби та права всіх громадян», – зазначає експерт.

Окремої уваги заслуговує питання батьківства та усиновлення в ЛГБТІК+ сім’ях. Дослідження свідчать, що понад 70% ЛГБТ людей в Україні хочуть мати дітей. Для багатьох прийнятною є так звана «соціальна спорідненість», тобто усиновлення. Проте одностатевим парам це зробити неможливо через обмеження в законодавстві. Індивідуальне всиновлення з боку окремого гея — можливе, а з боку гей-пари — неможливе. Де тут логіка, враховуючи, що усиновителем вільно може бути один із чоловіків з гей-пари?

«Ми говоримо, що виховання дітей в ЛГБТІК+ сім’ях є соціально виправданим. Це завжди виважене та усвідомлене рішення. Проблема не в одностатевих батьках, а в гомофобному оточенні», – наголошує Святослав Шеремет.

Він додає, що частковим розв’язанням цього питання може стати ухвалення закону про цивільні партнерства (№9103), який зараз перебуває на розгляді Верховної Ради.

Загалом експертна спільнота покладає надії на низку «маленьких кроків» уряду, які разом здатні привести до великих змін для ЛГБТІК+ людей. Це і вдосконалення антидискримінаційного законодавства, і осучаснення регулювання ДРТ, і поступова де-табуїзація теми одностатевих сімей та батьківства.

Як влучно підсумовує Оксана Філіпішина з Української Гельсінської спілки з прав людини:

«Можна закрити вуха, очі, затулити собі рота, та проблема від цього нікуди не зникне. ЛГБТІК+ люди живуть серед нас і потребують рівних прав та можливостей».

Український уряд, схоже, починає це розуміти. І хоча в планах на 2024 рік немає гучних ініціатив щодо ЛГБТІК+, там є чимало «між рядками». Залишається сподіватися, що ці плани втіляться в реальність і Україна стане на крок ближчою до справжньої рівності.

Звісно, на цьому шляху ще багато викликів. Чи вистачить в уряду політичної волі, аби втілити задумане? Чи готове українське суспільство до відкритої дискусії про права ЛГБТІК+? Чи зможуть активісти та експерти домогтися реальних змін?

Відповіді на ці запитання залежать від кожного з нас. Від людей у владі, які ухвалюють рішення. Від громадських організацій, які відстоюють права людини. Від журналістів, які формують порядок денний. І від звичайних громадян, які своїми щоденними діями творять атмосферу в суспільстві.

Україна зробила європейський вибір. А це означає, що ми маємо будувати країну рівних можливостей для всіх. Де кожен та кожна можуть бути собою і почуватися безпечно. А любов і прагнення створити сім’ю не обмежуватимуться застарілими стереотипами.

2024 рік має потенціал стати роком маленьких кроків, які ведуть до великої мети. Втім не забуваймо, що третина цього року вже позаду. Час для змін – зараз.

Новини

Verified by MonsterInsights