«Вступ України до ЄС — частина великого задуму»: Тарас Качка про права ЛГБТІК+ і євроінтеграцію
14.09.2026
Європейський Союз за останні десятиліття змінився від передусім економічного об’єднання до політичної та правової спільноти, яка захищає демократію, верховенство права, рівність і права людини. Вступ України до ЄС органічно вписується в цей процес, а дотримання спільних цінностей, в тому числі, захист прав людини для ЛГБТІК+ має стати не лише вимогою законодавства, а щоденною практикою державних інституцій.
Про це розповів Тарас Качка, колишній віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, який найближчим часом має очолити українську місію при ЄС, в інтерв’ю Ользі Айвазовській для відеопроєкту «Сила вибору».
Суд проти Угорщини: як ЄС показав цінність захисту прав ЛГБТІК+
Одним із прикладів цієї трансформації Качка називає рішення Суду ЄС від 21 квітня 2026 року у справі «Європейська комісія проти Угорщини». Предметом спору був угорський закон, який влада подавала як посилення захисту дітей, однак його положення обмежили доступ неповнолітніх до контенту про ЛГБТІК+.
Угорщина справу програла. За словами Качки, принципово важливою частиною рішення стало питання про те, чи може Суд ЄС оцінювати дії окремої держави-членкині безпосередньо на відповідність цінностям, закріпленим у статті 2 Договору про Європейський Союз.
«Мало того, що Угорщина програла, у рішенні цілий блок стосувався того, чи може Суд ЄС перевіряти конкретні акти держав-членів на відповідність статті 2 Договору про Європейський Союз. Суд сказав, що це можна робити — через статтю 258 Договору. Ба більше, це потрібно робити, адже цінності формують європейське суспільство», — пояснює Качка.
На його думку, це показує, наскільки далеко Євросоюз відійшов від моделі суто економічного об’єднання. Європейська спільнота вугілля і сталі, створена після Другої світової війни, за десятиліття еволюціонувала до того, що Качка називає «конституційним суспільством».
«Комісія не лише регулює правила, кривизну бананів або стандартизацію ринків енергетики, а й бореться за цінності», — зазначає він.
Це стосується не лише захисту прав ЛГБТІК+ людей. Качка згадує і рішення Суду ЄС 2022 року щодо Польщі та Угорщини, яке підтвердило можливість пов’язувати отримання коштів ЄС із дотриманням принципу верховенства права.
Як у трансформацію ЄС вписується Україна
Качка наголошує, що цей процес у самому ЄС ще не завершений. Навколо нього триває політична боротьба: частина європейських політичних сил виступає проти подальшої федералізації та «конституціоналізації» Союзу і за повернення більшої автономії державам-членкиням.
Для України ж нинішня модель ЄС створює можливість стати частиною ширшого політичного проєкту. Якщо всередині Союзу європейські інституції захищають спільні цінності від відступу окремих держав, то російська агресія, за логікою Качки, створює необхідність захищати ці ж принципи і назовні.
«ЄС боронить цінності всередині, але зараз є геополітична загроза з боку Росії, і їх треба боронити в міжнародному контексті. Тому вступ України в Європейський Союз є частиною цього великого задуму», — говорить Качка.
Як Україна може показати боротьбу за цінності ЄС
Окремо Качка пояснює, що євроінтеграційні вимоги не варто сприймати як перелік формальних завдань, після виконання яких країна просто «складає іспит» на членство.
Ключовим завданням процесу вступу він називає встановлення довіри. Країна-кандидатка має продемонструвати, що спільні цінності працюють постійно, а після набуття членства цей обов’язок не зникає.
«Те, чого від нас вимагає ЄС, — не просто екзамен: мовляв, зробіть так і так. Всі вимоги щодо доброчесності, фаховості людей, які працюють у системі, — це і є побудова доктринальної довіри», — пояснює Качка.
Тому, на його думку, недостатньо закріпити потрібні принципи в законах і Конституції. Вони мають визначати повсякденні рішення людей, які працюють у державних органах.
«Потрібно, щоб цінності перейшли на доктринальний рівень, щоб левова частка людей, які працюють у різних інституціях — судах, уряді, ЦВК, Національній поліції, ДБР, прокуратурі — всі без винятку мислили тими самими категоріями на щодень, такою самою доктриною».
Для ЛГБТІК+ спільноти рішення Суду ЄС щодо Угорщини є конкретним прикладом того, як ця система працює на практиці. Рівність, людська гідність і захист від дискримінації є частиною ціннісної основи Євросоюзу, дотримання якої ЄС вимагає від держав-членкинь. А для України процес вступу означає не лише приведення законодавства до європейських норм, а й поступове закріплення цих принципів у повсякденній роботі держави.
Новини
