У Києві відбулася масштабна акція проти нового Цивільного кодексу №15150. Чому правозахисники, журналісти, ЛГБТІК+ організації, військові та громадські рухи вважають проєкт небезпечним для прав людини, свободи слова та євроінтеграції України.

5 травня у Маріїнському парку біля Верховної Ради відбулася масштабна акція проти ухвалення нового Цивільного кодексу України №15150 у поточній редакції. За оцінками організаторів, на протест зібралося близько тисячі людей.

Акцію організували Марш жінок та ГО «Інсайт», однак склад учасників показав, що критика нового проєкту давно вийшла за межі окремих правозахисних або ЛГБТІК+ організацій. На протесті були присутні представники феміністичних, екологічних, медійних, антикорупційних та правозахисних ініціатив, рухів за права людей з інвалідністю, студентських спільнот, а також військові й ветерани.

На акцію також прийшов правозахисник, журналіст, військовослужбовець та колишній військовополонений Максим Буткевич. За його словами, він не може стояти осторонь, коли приймаються законопроєкти, які звужують права людини та створюють значні корупційні ризики.

Плакати учасників були різними — від іронічних до максимально різких. Поруч із написами «15150 — маячня» та «Не чіпайте права людини руками доброзвичайності» можна було побачити й різкіші характеристики законопроєкту. Поліція діалогу намагалася просити учасників прибрати частину лайливої лексики з плакатів, однак загальний настрій протесту залишався однозначним: проєкт не повинен бути ухвалений без суттєвого доопрацювання.

На плакатах можна було побачити:

• «Середньовіччя — це достатньо доброзвичайно»,
• «Не треба вирішувати за нас без нас»,
• «ЛГБТ — є, а прав — нема»,
• «Новий ЦК — крок в росію»,
• «Дайте дихати»,
• «Мої права — не експеримент»,
• «Ні російським наративам»,
• «ЦК vs права жінок 1:0»,
• «Я не для того тікав від окупації, щоб жити за російськими законами».

Окремо протестувальники звертали увагу на поняття «доброзвичайності», яке автори проєкту пропонують використовувати як один із принципів регулювання приватного життя. На думку критиків, це створює ризики довільного трактування закону через «традиційні уявлення» замість чітких правових норм і може перетворитися на інструмент дискримінації.

Що саме викликає таку реакцію?

Критика проєкту стосується одразу кількох напрямків.

Для правозахисної та медійної спільноти одним із найбільш проблемних блоків стали положення щодо свободи слова. Йдеться про суттєве розширення “права на відповідь”, “права на спростування” та “права на забуття”. На думку критиків, ці норми можуть порушити баланс між правом на приватність і суспільним інтересом, створюючи додатковий тиск на журналістику та розслідування.

Новий Цивільний кодекс уже критикують не лише ЛГБТІК+ організації, а й журналісти, правозахисники, антикорупційні експерти та юристи. Причина — документ зачіпає права одразу багатьох соціальних груп:

• — жінок;
• — дітей;
• — людей з інвалідністю;
• — людей, які живуть з ВІЛ;
• — військовослужбовців і військовослужбовиць;
• — ЛГБТІК+ людей;
• — журналістів та медіа.

Не менш гострою залишається критика з боку ЛГБТІК+ та правозахисних організацій. Попри косметичні зміни порівняно з попереднім проєктом №14394, базова логіка документа не змінилася.

Проєкт:

• — не передбачає жодної форми юридичного визнання одностатевих сімей;
• — виключає одностатеві пари з механізмів фактичного сімейного союзу;
• — не визнає партнерів однієї статі членами сім’ї;
• — створює ризики для трансгендерних людей, зокрема через можливість визнання шлюбу недійсним після зміни гендерного маркера;
• — містить норму про “доброзвичайність”, яка дозволяє апелювати до “усталених уявлень суспільства” як до правового орієнтира.

Саме останній пункт став одним із центральних символів протесту. Критики проєкту вважають, що така конструкція суперечить принципу правової визначеності й потенційно відкриває простір для дискримінаційного трактування закону.

Організаторки акції також нагадали, що понад 80 правозахисних, медійних та громадських організацій уже звернулися до спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука із закликом переглянути проєкт та врахувати поправки у сфері прав людини, недискримінації та свободи слова.

Серед підписантів — організації, що входять до Національного ЛГБТІ-Консорціуму.

Правозахисники та правозахисниці наголошують: проблема полягає не лише в окремих нормах, а у загальному підході проєкту. На їхню думку, документ у нинішньому вигляді суперечить частині євроінтеграційних зобов’язань України, рекомендаціям Європейської Комісії та рішенню ЄСПЛ у справі “Maymulakhin and Markiv v. Ukraine”, яке прямо вимагає забезпечення права на сімейне життя для одностатевих пар.

#LGBTI_PRO також долучився до акції та підтримує вимогу врахувати правозахисні поправки до законопроєкту №15150.

Фотографиня — Олена (city.crow.photo, Instagram); останні 2 фото — Олекса Захаров.