3 жовтня 2024 року спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав пакет законів, що обмежують права ЛГБТІК+ спільноти.

Цей крок став завершальним етапом у прийнятті суперечливого законодавства, яке викликало значний резонанс як у самій країні, так і на міжнародній арені.

Нагадаємо, що ще 18 вересня 2024 року Національний ЛГБТІ-консорціум опублікував аналітичну статтю про прийняття парламентом Грузії закону “Про сімейні цінності та захист неповнолітніх”. Тоді ми попереджали про потенційні наслідки цього кроку для євроінтеграційних прагнень Грузії та прав людини в країні. На жаль, наші побоювання справдилися, і ситуація продовжила розвиватися у негативному напрямку.

Хронологія подій:

16 вересня 2024: США вводять санкції проти представників МВС Грузії та проросійської групи “Альт-Інфо” через порушення прав людини. Зокрема, санкції стосуються директора департаменту з особливих доручень МВС Грузії Звіада Харазішвілі та його заступника Мілері Лагазаурі, а також лідерів “Альт-Інфо” Зураба Махарадзе і Костянтина Моргошії. Ці особи звинувачуються у жорстоких репресіях проти мирних протестувальників та участі у гомофобних погромах.

17 вересня 2024: Парламент Грузії у третьому, фінальному читанні ухвалює пакет законопроєктів, що обмежують права ЛГБТІК+ спільноти. За закон голосують 84 депутати, в той час як опозиція бойкотує голосування. Закон забороняє одностатеві шлюби, усиновлення дітей одностатевими парами, трансгендерний перехід, а також поширення інформації, що “популяризує” одностатеві стосунки в освітніх закладах та медіа.

2 жовтня 2024: Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі не підписує законопроєкти, але й не накладає на них вето. Згідно з конституцією Грузії, у такому випадку закони мають бути підписані спікером парламенту протягом 5 днів.

3 жовтня 2024: Спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписує пакет законів, що обмежують права ЛГБТІК+ спільноти. У своїй заяві він називає ці закони такими, що “захищають найцінніше для людини – сім’ю та дітей”. Папуашвілі також заявляє про готовність до критики з боку “деяких іноземних партнерів”.

Міжнародна реакція:

Ухвалення цих законів викликало гостру критику з боку міжнародної спільноти. Глава зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель заявив, що це законодавство “ще більше відхиляє країну від її шляху до ЄС”. Канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав прийнятий закон дискримінаційним та таким, що порушує основні права людини.

Венеційська комісія Ради Європи у своєму висновку розкритикувала документ, який обмежує права ЛГБТІК+ спільноти. Експерти та правозахисники вказують на схожість грузинського закону з аналогічними законодавчими актами, прийнятими в Росії.

Наслідки та перспективи:

Прийняття цього законодавства ставить під серйозну загрозу євроінтеграційні прагнення Грузії. Країна, яка офіційно прагне до вступу в Європейський Союз, демонструє тенденції, що суперечать європейським цінностям та принципам.

Ці події підтверджують побоювання щодо посилення російського впливу в регіоні. Грузинський закон фактично повторює аналогічні вже ухвалені російські закони про заборону “пропаганди ЛГБТ”, що свідчить про послідовні спроби Росії експортувати свою модель обмеження прав і свобод.

Для ЛГБТІК+ спільноти Грузії ці закони означають подальшу стигматизацію, дискримінацію та обмеження основних прав людини. Ухвалення цих законів – не просто юридична формальність, а потенційний каталізатор глибинних соціальних змін. Вони можуть стати інструментом для легітимізації дискримінації, створюючи середовище, де упередження набувають сили закону.

Національний ЛГБТІ-консорціум розглядає ці події крізь призму ширшої геополітичної картини. Ми бачимо в цьому не лише локальну проблему Грузії, а й частину системного наступу на демократичні цінності в регіоні. Замість закликів та висловлення занепокоєння, ми пропонуємо конкретні кроки:

• Створення міжнародної моніторингової групи для відстеження практичного застосування нових законів та їх впливу на життя ЛГБТІК+ спільноти Грузії.
• Розробку альтернативних законопроєктів спільно з грузинськими активістами та юристами, які б захищали права ЛГБТІК+ людей у рамках євроінтеграційного курсу країни.
• Ініціювання діалогу між різними секторами грузинського суспільства для пошуку консенсусу щодо питань рівності та недискримінації.

Ситуація в Грузії – це лакмусовий папірець для всього регіону. Вона демонструє, наскільки крихкими можуть бути демократичні досягнення та як швидко можна повернутися до практик обмеження прав людини. Наше завдання – не просто спостерігати, а активно діяти, використовуючи всі доступні нам інструменти впливу та співпраці.