18 червня світ відзначає Міжнародний день боротьби з мовою ворожнечі📢 🏳️‍🌈🏳️‍⚧️. Цю дату запровадила ООН у 2021 році як відповідь на зростання поширення закликів до ненависті, дискримінації та насильства — як у публічному просторі, так і в онлайн-середовищі.

Національна Рада з питань телебачення та радіомовлення зазначає, що Міжнародний день боротьби з мовою ворожнечі привертає увагу до того, “наскільки сильним може бути вплив слів на суспільні настрої, взаємну повагу та безпеку.”

Регулювальний орган нагадує, що орієнтири щодо мови нерависті існують в українському законі «Про медіа», який прямо забороняє висловлювання, що розпалюють ненависть чи жорстокість, водночас кількість ознак обмежена й може трактуватися неоднозначно щодо ЛГБТІК+-спільноти.

Нацрада також додала до свого повідомлення презентацію з одновними міжнародними стандартами щодо мови ворожнечі (прикладаємо до цього посту).

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО ДЛЯ ЛГБТІК+-ЛЮДЕЙ

Для ЛГБТІК+ спільноти питання мови ворожнечі не є абстрактною темою. Саме через слова часто починається дискримінація, соціальне виключення та насильство. Образи, дегуманізація, поширення стереотипів, заклики до обмеження прав певних груп людей або виправдання насильства щодо них формують середовище, у якому порушення прав людини стають «нормою».

Нагадаємо, Нацрада з питань телебачення та радіомовлення цього року розробила рекомендації для медіа щодо запобігання мові ненависті та дискримінації, хоча під час презентації представники та представниці як Нацради, так і медіа підкреслили, що такі речі краще вносити у законодаство.

Водночас цінним було те, що Нацрада включила ЛГБТІК+ до переліку вразливих груп із ризиками дискримінації.

Протидія мові ворожнечі є частиною європейської політики у сфері прав людини та недискримінації. У 2021 році Європейська Комісія запропонувала включити мову ворожнечі та злочини на ґрунті ненависті до переліку особливо тяжких злочинів Європейського Союзу.

Це означає, що країни-члени мають забезпечувати ефективні механізми протидії таким проявам та належний захист постраждалих.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ У КРАЇНАХ ЄС?

• 🇩🇪 У Німеччині §130 Кримінального кодексу (Volksverhetzung) забороняє публічне розпалювання ненависті щодо груп населення, заклики до насильства та приниження людської гідності. За такі дії може загрожувати до 5 років позбавлення волі або значний штраф. Крім того, гомофобні чи трансфобні мотиви враховуються судами як обтяжуюча обставина при вчиненні інших злочинів.
• 🇫🇷 У Франції законодавство передбачає відповідальність за публічне підбурювання до дискримінації, ненависті чи насильства за ознаками сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності. Санкції можуть включати до 1 року позбавлення волі та штраф до 45 тис. євро. Окремо караються публічні образи та наклеп щодо захищених груп населення.
• 🇳🇱 У Нідерландах кримінально караються публічні образи груп населення, підбурювання до дискримінації та ненависті. Максимальні санкції за окремими статтями можуть передбачати до 1 року позбавлення волі або значні штрафи. Водночас постраждалі можуть звертатися не лише до поліції, а й до спеціалізованих антидискримінаційних органів, які допомагають захищати права навіть без відкриття кримінального провадження.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО ДЛЯ УКРАЇНИ?

Для України це також питання виконання зобов’язань у межах європейської інтеграції. Гармонізація законодавства з правом ЄС передбачає створення дієвих механізмів протидії дискримінації, злочинам ненависті та мові ворожнечі, зокрема щодо ЛГБТІК+ людей.

Важливо пам’ятати: боротьба з мовою ворожнечі не означає обмеження свободи слова. Йдеться про захист людей від висловлювань, які створюють атмосферу ворожості, виправдовують дискримінацію або підбурюють до насильства.

Національний ЛГБТІ-Консорційум #LGBTI_PRO нагадує: для України, яка декларує відданість принципам демократії, прав людини та верховенства права, формування ефективної системи протидії мові ворожнечі є не лише міжнародним зобов’язанням, а й важливим елементом побудови безпечного та інклюзивного суспільства для всіх.