Україна досі не забезпечила правового визнання одностатевих пар, а законодавство про злочини на ґрунті ненависті потребує доопрацювання. Водночас окремі законодавчі ініціативи можуть не лише не усунути наявні прогалини, а й звузити права ЛГБТІК+ людей.

Про це йдеться у Тіньовому звіті «Оцінка прогресу України з виконання рекомендацій Європейської комісії в межах кластера “Основи процесу вступу”, підготовленому коаліцією громадських організацій за координації Лабораторії законодавчих ініціатив.

Тіньовий звіт:

• Українською
• Англійською

У розділі 23 «Правосуддя та фундаментальні права» експерти та експертки проаналізували зміни за вересень 2025 — серпень 2026 року. Напрям захисту основоположних прав і свобод досліджував Центр прав людини ZMINA.

Загальну динаміку реформ автори звіту оцінюють як обмежену: в одних напрямах зафіксовано певний прогрес, в інших — регрес або тривалу стагнацію. Особливе занепокоєння викликають законодавчі ініціативи, здатні звузити права жінок, ЛГБТІК+ людей та одностатевих пар.

Захист від злочинів ненависті залишається на папері

Українське законодавство досі не забезпечує належного визначення та врахування мотивів нетерпимості, зокрема за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності (СОГІ).

Читайте також: Rainbow Map 2026: чому Україна залишається серед аутсайдерів Європи 

За даними моніторингової мережі ЛГБТ-Центру «Наш світ», у 2025 році в Україні зафіксували 60 випадків дискримінації та інших порушень прав людини на ґрунті гомофобії або трансфобії. Для порівняння, у 2024 році таких випадків було зафіксовано 75.

Із них 23 мали ознаки злочинів на ґрунті ненависті, ще 15 — інцидентів ненависті. У 27 випадках постраждалі взаємодіяли з правоохоронними органами, і у 8 з них правозахисники задокументували порушення прав ЛГБТІК+ людей із боку самих правоохоронних органів.

Певним зрушенням автори та авторки звіту називають реєстрацію у Верховній Раді 4 серпня 2025 року законопроєкту №13597. Він передбачає зміни до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення, зокрема:

• адміністративну відповідальність за прояви дискримінації;
• врахування мотивів нетерпимості, включно із СОГІ, як обставини, що обтяжує кримінальну відповідальність;
• кримінальну відповідальність за публічні заклики до насильства з мотивів нетерпимості.

Читайте також: Від Стоунволлу до Прайду: як один протест змінив історію ЛГБТІК+-руху 

Ухвалити відповідні законодавчі зміни Україна мала ще у IV кварталі 2025 року — такий строк визначено Дорожньою картою з питань верховенства права. Проте його не було дотримано.

Визнання одностатевих сімей: прогресу немає

Правове визнання одностатевих партнерств залишається одним із ключових невиконаних зобов’язань України. Законопроєкти №9103 про реєстровані партнерства та №12252, покликаний забезпечити виконання європейських правових стандартів, досі очікують на розгляд парламенту.

Невиконаним залишається й рішення Європейського суду з прав людини у справі «Маймулахін і Марків проти України», яким відсутність правового визнання та захисту одностатевих пар було визнано дискримінацією.

Важливим автори та авторки звіту називають рішення Верховного Суду від 25 лютого 2026 року, який залишив у силі перше в Україні рішення про визнання фактичних шлюбних відносин одностатевої пари.

Проте цей прогрес опинився під загрозою через законопроєкт №15150  — проєкт нового Цивільного кодексу України, ухвалений Верховною Радою за основу в першому читанні 28 квітня 2026 року.

Документ пропонує комплексний перегляд цивільного та сімейного законодавства, але не передбачає механізму реєстрації одностатевих партнерств.

Ба більше, законопроєкт визначає «фактичні сімейні союзи» виключно як співжиття людей різної статі. За оцінкою експертів, така норма фактично унеможливить подальше судове визнання одностатевих пар сім’ями. Таким чином, законодавча реформа може ліквідувати навіть той обмежений правовий захист, якого вдалося досягти завдяки судовій практиці.

Інше проблемне положення стосується трансгендерних людей. Проєкт передбачає автоматичне визнання недійсними шлюбів у разі юридичної зміни статі одного з подружжя — незалежно від бажання самих партнерів зберегти шлюб.

Звіт розцінює це як втручання у право на повагу до приватного та сімейного життя, гарантоване статтею 8 Європейської конвенції з прав людини.

Проти відповідних положень законопроєкту виступили кілька десятків громадських і правозахисних організацій. Крім того, 22 посольства закликали українських парламентарів змінити проєкт Цивільного кодексу, а петиція проти його ухвалення набрала 25 тис. голосів менше ніж за добу.

Також законопроєкт викликав масові протести у Києві та інших українських містах через те, що він звужує права більшості соціальних груп в Україні та містить начні корупційні ризики.

Мін’юст уже попереджав про ризики для євроінтеграції

Міністерство юстиції раніше розкритикувало аналогічні положення попередньої редакції проєкту Цивільного кодексу, яку згодом зняли з розгляду.

Зокрема, міністерство вказувало, що основні правові засади одностатевих реєстрованих партнерств мають бути закріплені безпосередньо в Кодексі.

За відсутності таких норм законопроєкти №9103 та №12252 фактично втрачають необхідну правову основу. Це також унеможливлює виконання відповідного заходу Дорожньої карти з питань верховенства права та віддаляє українське законодавство від стандартів і політики Європейського Союзу.

Оскільки чинний законопроєкт №15150 відтворює розкритиковані положення, автори тіньового звіту вважають зауваження Мін’юсту актуальними і для нього.

Що рекомендують для захисту прав ЛГБТІК+

За підсумками моніторингу автори тіньового звіту сформулювали конкретні рекомендації щодо законодавчих змін.

Вони пропонують, по-перше, відхилити законопроєкт №15150 — проєкт нового Цивільного кодексу України, положення якого створюють ризики звуження прав одностатевих пар і трансгендерних людей.

Читайте також: Ми захищаємо цю державу і хочемо бути захищеними: інтервʼю з ЛГБТІК+-військовим 

По-друге, для забезпечення правового визнання одностатевих партнерств експерти рекомендують ухвалити законопроєкт №12252 або альтернативний №9103. Ці ініціативи мають створити законодавчу основу для реєстрованих цивільних партнерств.

Ще одна рекомендація — доопрацювати та ухвалити законопроєкт №13597, щоб забезпечити ефективну протидію дискримінації та належну відповідальність за правопорушення, вчинені з мотивів нетерпимості, зокрема за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.

Окремий блок рекомендацій стосується прав жінок і гендерної рівності. Автори закликають завершити імплементацію Стамбульської конвенції, ухвалити необхідні законодавчі зміни, переглянути застереження, зроблені під час її ратифікації, а також посилити представництво жінок у державному управлінні, Збройних силах і медіа. Також рекомендовано доопрацювати трудове законодавство та забезпечити виборчі права жінок, які виїхали за кордон через війну.