Автор:
КОНСОРЦІУМ
Поділитись:

інтерв'ю з народним депутатом

У розпал Прайд-Місяця, яким традиційно є червень, Національний ЛГБТІ-консорціум мав нагоду поспілкуватися з Дмитром Гуріним, народним депутатом від “Слуги народу”, чиї прогресивні погляди часто викликають бурхливі дискусії як у стінах, коридорах та кулуарах Верховної Ради, так і за її межами.

Від запеклих дебатів про права людини для ЛГБТІК+ до революційних ідей у медицині – Гурін розкриває карти своєї політичної гри та бачення майбутнього.

Запеклі баталії в стінах Парламенту

Здавалося б, проста ідея рівності прав для всіх людей, які живуть в Україні. Але в реаліях українського парламенту втілення цієї ідеї перетворюється на справжню битву.

“Проста ідея, що у всіх громадян і громадянок України мають бути рівні права, ” — так Гурін пояснює свою мотивацію підтримувати ЛГБТІК+. Однак реалізація цієї простої ідеї виявляється надскладним завданням у стінах Верховної Ради.

Нардеп відверто розповідає про перешкоди, з якими зіштовхуються прогресивні законопроєкти:

“Законопроєкт 9103 про цивільні партнерства, ініційований Інною Совсун, у якому я є одним із 18-ти підписантів, “налетів” на парламентський комітет правової політики. Знаючи парламент, скажу, що більшість у комітеті мають гомофобно налаштовані колеги — і тому законопроєкт не може вийти в зал на голосування навіть у першому читанні. Адже без позитивного вердикту комітету законопроєкт практично не матиме шансів. Законопроєкт 9103 опинився у патовій ситуації, і це з причин поки що не подоланої гомофобії. Що з цим робити? Працювати з колегами-депутатами, ще раз і ще раз невтомно показувати життєву потребу у визнанні цивільних партнерств — як для військових, так і для тих, хто лишається в цивільному секторі. Я упевнений, що і люди, і погляди прогресують. Питання лише в часі, потрібному на зміни”

Як раніше зазначав експерт Національного ЛГБТІ-консорціуму Святослав Шеремет, ухвалення цього законопроєкту від самого 2022 року є предметом комунікації між Україною  та Європейським Союзом в особі Єврокомісії на треку перемовин про наше членство в ЄС.

ЛГБТІК+: від стигми до надії на демографічний порятунок

У той час як опоненти бачать в спільнотах ЛГБТІК+ загрозу, Гурін пропонує несподіваний погляд – він вбачає в ЛГБТІК+ потенційний порятунок для демографічної ситуації в Україні.

“Я виступаю за всиновлення для одностатевих пар. Це досліджена тема в світі, нічого страшного від цього не стається, хіба що діти в цих сім’ях більш толерантні. У мене є друзі-геї з дітьми, це люблячі батьки та любимі діти, щаслива сім’я.”

Ця позиція співзвучна з актуальними демографічними викликами, які стоять перед Україною. Як зазначається в аналізі урядових планів на 2024 рік, право мати дитину та виховувати її — це природне право будь-якої людини, незалежно від  сексуальної орієнтації чи ґендерної ідентичності.

Втім, нинішнє регулювання доступу до допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) в Україні все ще залишається дискримінаційним: адже доступу до ДРТ не мають ані одинокі чоловіки (на відміну від одиноких жінок), ані партнерські одностатеві пари. Натомість можна зі стриманим оптимізмом спрогнозувати, коли саме почнуться зміни: в плані пріоритетних дій Уряду на 2024 рік, затвердженому 16 лютого цього року розпорядженням Кабміну, є крок під назвою «розроблення законопроєкту про допоміжні репродуктивні технології». Відповідальним за написання законопроєкту визначене міністерство охорони здоров’я, зі строком виконання в червні, але щось нам підказує, ще цей строк дотримано не буде, хоча водночас у суспільстві є широкий запит на допоміжні репродуктивні технології, особливо в умовах війни. Тож у цьому році, все ж таки, варто сподіватися на зрушення.

Політика 2.0: хейт стає буденністю

Дмитро визнає, що його відкрита підтримка прав людини для ЛГБТІК+ та інших ліберальних цінностей іноді викликає негативну реакцію. Але замість того, щоб ховатися за парламентським імунітетом, він зустрічає ці атаки з філософським спокоєм:

“Я роблю речі, в які я вірю. Мене регулярно хейтять в соцмережах, але я не звертаю на це уваги, цих людей я явно не представляю.”

Попри критику, депутат залишається оптимістичним щодо підтримки прогресивних ідей серед українців і українок:

“Я думаю, коли це стосується людей персонально, більшість українців все ж таки виступають за особисті свободи, ми нація вільних людей. Тому я вважаю, що максимальні свободи і рівні права — це те, чого хоче народ України, і тому я вірю, що роблю правильну справу.”

Важливо зазначити, що позиція Гуріна збігається з міжнародними тенденціями та очікуваннями стратегічних партнерів України. На думку Національного ЛГБТІ-консорціуму, нещодавній звіт Держдепартаменту США про права людини в Україні чітко пов’язує подальшу підтримку нашої країни з прогресом у сфері прав людини, зокрема прав людини для ЛГБТІК+. Законодавчі ініціативи, спрямовані на громадянську рівність для ЛГБТІК+ та боротьбу з дискримінацією, є важливими не лише для внутрішньої політики України, але й для нашого міжнародного іміджу та підтримки України з-за кордону.

Інноваційні підходи до охорони здоров’я

Гурін також відомий своєю підтримкою легалізації використання деяких психоактивних речовин у медичних цілях. Спеціалізація Дмитро Гуріна в парламенті — питання охорони здоров’я, адже парламентар є членом Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Він пояснює:

“Єдиний дійсно ефективний протокол лікування ПТСР [посттравматичних стресових розладів, — ред.] — це асистована МДМА-терапія. Канабіс певним чином зменшує симптоми ПТСР, а МДМА-асистована терапія лікує.”

І це не просто теорії. Гурін розкриває плани законодавчих змін:

“Сьогодні таке лікування в Україні заборонено, готується пакет змін в постанови Кабінету Міністрів, які дозволять спочатку дослідження поки що заборонених речовин з так званого першого списку наркотичних засобів, а потім і їх використання в медичних цілях.”

Гурін бачить великий потенціал у психоделіках:

“У психоделіків велике майбутнє. ЛСД використовується при тривожному розладі і ефективно знижує симптоми вже після одного вживання. Псилоцибіни досліджуються для лікування шизофренії. Нас цікавлять шість ключових речовин — МДМА, ЛСД, псилоцибін, ДМТ, ібогаїн та вже дозволений для досліджень і в медичній практиці кетамін, ним вже лікують депресивні розлади.”

Він підкреслює: “Головне, що потрібно розуміти, — деякі заборонені наркотичні речовини насправді є ліками, якими ми зараз вчимось користуватись. Лікування ефективне, коли вживання препарату супроводжується психотерапією.”

Ця позиція Гуріна співзвучна з нещодавнім ухваленням закону про медичний канабіс в Україні. Експерти вбачають у цьому кроці потенціал для подальших прогресивних реформ, зокрема у сфері прав людини для ЛГБТІК+. Адже обидві новації — і про медканабіс, і про цивільні партнерства, — з погляду політичної філософії є частиною великого ліберального пакета, а джерелом ліберального пакета є запит суспільства, помножений на євроінтеграційний контекст.

Україна–2040: Погляд крізь часову призму

Коли Гурін говорить про майбутнє України, здається, ніби він дивиться крізь магічну кулю. Його візія 2040 року – це суміш оптимізму та реалізму:

“Це буде країна все ще зализуюча рани всередині великого економічного стрибка. Ми звикнемо до мігрантів, наше суспільство стане значно більш різноманітним. Українці будуть жити довше і хворіти менше, значно покращиться екологія.”

Щодо прав ЛГБТІК+, він прогнозує:

“Одностатеві пари будуть всиновлювати та народжувати дітей.”

За лаштунками політики: вигорання — нова реальність

Гурін відверто говорить про професійне вигорання серед парламентарів і парламентарок:

“Так, вигоріли майже всі парламентарі. П’ять років в парламенті — це найважчі п’ять років мого життя, в мене ніколи не було настільки напруженої та, головне, нервової роботи.”

Депутат ділиться своїми методами боротьби з вигорянням:

“Справляюсь, як всі. Не думаю, що зможу відкрити секрети:  сон, друзі, свіже повітря, підтримуюча протитривожна терапія.”

***

Ви прочитали інтерв’ю з народним депутатом Дмитром Гуріним, яке демонструє складний шлях просування прогресивних ідей в українському парламенті. Його бачення майбутнього України як відкритої, толерантної та інноваційної країни стикається з реальними викликами сьогодення.

Проте, як показує нещодавній прогрес у сфері легалізації медичного канабісу та результативні зусилля щодо прийняття законодавства проти мови ворожнечі, Україна поступово рухається у напрямі більшої інклюзивності та рівності прав для всіх громадян.

Попри перешкоди, Гурін та його однодумці й однодумиці продовжують боротьбу за прогресивні реформи, бувши переконаними, що їхні зусилля сприятимуть формуванню більш справедливого та відкритого суспільства.

Ця боротьба відображає ширший, глибинний процес трансформації в Україні, де традиціоналістський, зашкарублий погляд на світ стикається з новими ідеями, і ця трансформація і є нашим шляхом до європейської інтеграції та соціального прогресу.

Зі свого боку, від імені редакції, можемо побажати депутатові Дмитру Гуріну та його колегам і колежанкам, які з ним на одній хвилі, натхнення, внутрішнього ресурсу та витримки, щоби подолати результативно та на позитиві марафон Верховної Ради України IX скликання, обраної нами далекого 2019 року.

Джерела:

  1. Громадськість закликає владу якнайшвидше ухвалити законопроєкт №5488 про недискримінацію
  2. Стратегія демографії та маленькі кроки для ЛГБТІК+: читаймо між рядками планів уряду на 2024 рік
  3. Сигнал Держдепартаменту США: підтримка України прямо пов’язана з прогресом у сфері прав людини
  4. В Україні ухвалили закон про медичний канабіс: що треба знати та до чого тут ЛГБТ+?

Новини

Verified by MonsterInsights