21 червня у центрі Києва відбувся Марш рівності КиївПрайд-2026. Центральним гаслом Маршу рівності-2026 було «Наші родини — частина України», а однією з головних вимог учасників і учасниць стало правове визнання сімейних партнерств для ЛГБТІК+ людей, а також збереження вже існуючих шлюбів трансгендерних людей, які може скасувати проєкт Цивільного кодексу №15150.

За оцінками організаторів, до Маршу долучилися від трьох до п’яти тисяч людей. Серед них — представники та представниці громадських організацій, в тому числі екозахисних та зоозахисних, військовослужбовці та військовослужбовиці, ветерани й ветеранки, дипломати та дипломатки, правозахисники та правозахисниці, а також інші союзники й союзниці ЛГБТІК+ спільноти.

Чого вимагали учасники та учасниці Маршу рівності-2026

Марш супроводжувався гаслами на підтримку рівних прав і проти дискримінаційних положень проєкту нового Цивільного кодексу України №15150. Учасники та учасниці скандували:

• «Бунтуй, кохай, права не віддавай!»;
• «Права не дають, права беруть!»;
• «Ні Цивільному кодексу без цивільних партнерств»;
• «Цивільний кодекс — крок назад, не дамо зробити відкат!»;
• «Руки геть від прав людини!»;
• «Права людини завжди на часі!»;
• «Збережіть трансродини!»;
• «Маю право на кохання та на вільне існування»;
• «Моя свобода завжди при мені»;
• тощо.

На плакатах і картонках можна було побачити написи «Ні 15150, Ні дискримінації», «Скрєпно!», а також інші заклики не ухвалювати проєкт Цивільного кодексу в його нинішній редакції.

Одним із популярних уже слоганів став відцензурований рядок із пісні Сергія Жадана «Автозак», свого часу написаної на підтримку протестного руху в Білорусі:

Під час Маршу учасники та учасниці також вшанували хвилиною мовчання всіх загиблих у російсько-українській війні. Після цього над колоною лунали добре знайомі багатьом українцям патріотичні гасла:

Безпеку заходу забезпечували правоохоронці та підрозділи поліції діалогу. Марш пройшов мирно і без інцидентів. Водночас неподалік від маршруту ходи та на Майдані Незалежності відбувалися окремі акції опонентів КиївПрайду, учасники яких заявляли про підтримку так званих «традиційних» або «сімейних» цінностей.

Чотири офіційні вимоги: чого хочуть ЛГБТІК+-організації від держави

Цьогоріч КиївПрайд сформулював чотири ключові вимоги.

• Перша — не допустити ухвалення проєкту нового Цивільного кодексу України №15150 у нинішній редакції. Окремі його положення можуть звузити права людини, створити нові дискримінаційні практики та суперечать євроінтеграційним зобов’язанням України.
• Друга вимога стосується впровадження сімейних партнерств для військових і цивільних пар. Організаторки Маршу наголошують, що тисячі українських ЛГБТІК+ сімей досі не мають базових правових гарантій у питаннях спадкування, доступу до медичної інформації, представництва інтересів партнера чи партнерки та соціального захисту.
• Третьою вимогою стало вдосконалення Кримінального кодексу України для забезпечення ефективної відповідальності за злочини на ґрунті ненависті, зокрема гомофобії та трансфобії.
• Четверта вимога — запровадження процедури юридичного визнання гендеру на основі самовизначення особи без обов’язкового психіатричного діагностування та проходження гормональної терапії. Нагадаємо, згідно МКХ-11, на яку Україна переходить із 2026 року, трансгендерність більше не є психіатричним діагнозом.

Гості та зірки Маршу рівності: від дипломаток до продюсерів

Під час Маршу неодноразово звучала думка, що питання рівності для ЛГБТІК+ людей є не лише питанням окремої спільноти, а й частиною ширшого процесу демократичного розвитку України та її європейської інтеграції.
До Маршу долучилися представники дипломатичних місій іноземних держав. Зокрема, участь у заході взяли посол Королівства Нідерландів в Україні Алле Дорхаут та команда Посольства Нідерландів.

У своєму зверненні дипломатична місія наголосила, що Нідерланди підтримують усіх українців та українок і вважають будь-які прояви дискримінації неприйнятними.

У посольстві також нагадали, що щороку долучаються до прайд-заходів, піднімають райдужний прапор до Міжнародного дня боротьби з гомофобією, біфобією та трансфобією (IDAHOBIT) та підтримують роботу українських ЛГБТІК+ організацій.

До Маршу рівності також долучилися заступник Голови Представництва Європейського Союзу в Україні Гедімінас Навіцкас та співробітники Представництва ЄС. У Делегації ЄС наголосили, що рівність, повага до людської гідності та недискримінація є фундаментальними цінностями Європейського Союзу. Окремо було відзначено, що підтримка Маршу має особливе значення в умовах повномасштабної війни, коли багато представників і представниць ЛГБТІК+ спільноти захищають Україну в лавах Сил оборони.

Крім того, у Марші серед відомих людей взяли участь український продюсер Володимир Завадюк, хореограф Євген Кот, а також модель та стилістка Надія Шаповал.

Від Стоунволлу до Києва: історія прайдів

Прайд-марші беруть свій початок зі Стоунволлського повстання 1969 року в Нью-Йорку, коли представники ЛГБТІК+ спільноти виступили проти поліцейського насильства та системної дискримінації. Відтоді прайди стали одним із найвідоміших правозахисних рухів у світі, а червень — Місяцем гордості та видимості ЛГБТІК+ людей.

В Україні перші спроби проведення Маршів рівності відбулися ще у 2012 році. За цей час українське суспільство пройшло довгий шлях: від скасування перших акцій через загрози безпеці та нападів на учасників і учасниць до багатотисячних маршів за участі дипломатів і дипломаток, міжнародних організацій, військових і ветеранів.
Попри цей прогрес, більшість вимог, із якими українські ЛГБТІК+ люди виходили на перші Марші рівності понад десять років тому, залишаються актуальними і сьогодні. Саме тому Марш рівності залишається не лише символічною подією Місяця гордості, а й важливим інструментом мирної адвокації.

Національний ЛГБТІ-консорціум #LGBTI_PRO вітає всіх учасників і учасниць Маршу рівності-2026 та підтримує його ключові вимоги, спрямовані на забезпечення рівності, недискримінації та поваги до прав людини в Україні.