All stories
Анастасія та Денис
09.11.2022
Молодята разом вже більше року, Анастасія працює баристою у кав'ярні, а Денис – оператором служби підтримки у застосунку для виклику таксі.
Привіт! Настя, ти розповіла що працюєш баристою, а ти, Денисе — оператором служби таксі. Напевно, кожен ваш день наповнений новими знайомствами, враховуючи специфіку вашої роботи… А як познайомилися саме ви?
Настя: Можна я? (посміхається). Я завжди запитую згоду розповісти про наше знайомство першою, щоб Денис не переврав…
Денис: …додати барв – не переврати! (сміється)
Настя: Добре-добре! Ми познайомилися у кав’ярні. Я працюю у відомій мережі кав’ярень баристою, от вже більш ніж півтора року. Може здатися інакше, але це дуже виснажлива робота, і клієнти бувають різні. Грубість і хамство – звична річ, від цього ловиш дизмораль (засмучуєшся – ред.), і під кінець дня взагалі нічого не розумієш, робиш роботу на автоматі. У один з таких днів до кав’ярні й зайшов Денис…
Денис: …і замовив лате з солоною карамеллю!
Настя: Так, і замовив той клятий лате (сміється). Ну і я його почула неправильно, приготувала матча (дуже подрібнений зелений чай – ред.), додала карамелі… А він дивився що я роблю, посміхався, і ну ні слова не сказав!
Денис: Я хотів щось сказати, але потім подумав, що ніколи не куштував матча, воно ще й таке огидно-зелене було…
Настя: Ага! Ну я зробила замовлення, віддала свій «шедевр» герою, який увесь цей час, нагадаю, мовчав! Розрахувався, зробив ковток, і таке лице у нього нещасне зробилось…
Денис: Матча з солоною карамеллю… Таким, мабуть, пригощають у пеклі! Дуже огидний смак, а ще й зелений оцей осад на губах залишається…
Настя: …коротше, йому стало ну дуже зле, у нього навіть обличчя під колір того матча зробилося. Запропонувала йому води, та й розговорилися. Потім виявилось, що я наплутала з замовленням. Стало дуже соромно, запропонувала зробити новий напій безплатно, а Денис виявився джентльменом, і запропонував мені випити «нормальної» кави після роботи.
Денис: І вона мені відмовила!
Настя: Ну, так. Я взагалі трохи боягузлива, мені потрібен час, а не от так одразу йти кудись з незнайомим хлопцем.
Денис: Врешті решт, ми таки сходили на каву! Але я ще декілька разів приходив до неї у кав’ярню та замовляв матча (сумно зітхає).
Настя: Він намагався викликати у мене почуття провини (сміється). Одного разу його замовлення побачив інший клієнт. Запитав, як у нього вистачає духу це пити.
Денис: Я тоді хотів сказати, що воно «зі смаком любові», але у моїй голові це прозвучало безглуздо…
Настя: …не тільки у твоїй…
Денис: …тому сказав, що воно зі смаком солоної карамелі. Напевно, це не врятувало ситуацію (сміється).
Чи є у вас великі спільні плани на майбутнє? Плануєте мати дітей?
Настя: План на найближчий час – завести собаку (сміється). Щодо дітей – тільки після придбання власного житла, якщо до тих пір ми ще будемо разом (сміється)
Денис: Якщо без жартів, я налаштований мати дітей у майбутньому. Інша справа, що це доволі складне питання зараз, коли люди масово втрачають роботу і ти не розумієш, що буде з тобою завтра. Та я хотів би
Настя: Я теж. Двох хлопчиків
Денис: Згоден (посміхається). Один в тебе вже є!
Настя: …
Як ви вважаєте, чи є серед ваших знайомих або близьких представники_ці ЛГБТ+ спільноти?
Настя: Є, в іншому випадку ми б не потрапили на це інтерв’ю (сміється). І на мою думку, будь-хто, хто почує це питання, збреше, якщо скаже що немає.
Денис: Якщо серйозно, більшу частину свого життя я навіть не думав, що серед моїх знайомих є такі люди. Лише після знайомства з Настею та її друзями почав спілкуватися з представниками спільноти.
Настя: … 100% тобі даю, що спілкувався і раніше.
Денис: Можливо, але я про це не знав.
На вашу думку, чи збільшується зараз у країні рівень толерантності до ЛГБТ+?
Денис: На мою думку, так. Він і раніше був на доволі високому рівні. Паради кожен рік, українські серіали он почали виходити з представниками ЛГБТ.
… наприклад?
Денис: «Перші ластівки» від «1+1». З того, що одразу згадав. Я був вкрай здивований, коли в українському серіалі продемонстрували проблематику одностатевих стосунків. І з якими проблемами вимушені боротися щодня наймолодші представники спільноти. Я ніколи про це не думав, а цей серіал відкрив мені очі.
Настя: Я думаю, що збільшується. Все більше уваги до цієї теми зараз є у медіа. Денис правильно сказав щодо Прайдів, останній тому підтвердження – шість чи сім тисяч людей вийшли на Прайд, і все пройшло спокійно і мирно.
Денисе, ти додав, що рівень толерантності «і раніше був на високому рівні». Чому ти так вважаєш?
Чи ставав хтось з ваших знайомих або близьких жертвами злочинів, мотивованих нетерпимістю #ЗМН?
Настя: Коли я навчалася в університеті, на потоці були студенти з Індії. Я не можу сказати, щоб щодо них вчинялися такі злочини, але булінг у якомусь вигляді був.
Денис: Серед знайомих – ні, але у моїй службі таксі є доволі суворі політики, деякі стосуються неупередженого ставлення до клієнтів. Ми навіть рекламу запускали на ТВ, де два хлопці у машині трималися за руки, і типу користуючись нашою службою ви можете не переживати, бути собою. Але стався інцидент, водій відмовився везти двох хлопців напідпитку, які цілувалися на задньому сидінні. Їм замінили водія. Та про цю історію ще довго говорили, водія навіть звільнили, наскільки я пам’ятаю.
Цього року Кабінет Міністрів за лідерством МВС України та за допомоги неурядового сектору вніс до Верховної Ради законопроєкт про криміналізацію ЗМН (#5488), зокрема, за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. Противники спільноти вже назвали його «Законопроєктом про встановлення гомодиктатури». На вашу думку, чи обмежує цей законопроєкт чиїсь права та свободи?
Денис: Дивлячись на те, що означає «обмежувати чиїсь права та свободи». Я до ЛГБТ ставлюсь нейтрально. Якщо «обмежувати права» означає не дозволяти одним людям шкодити іншим – я за такі заборони.
Настя: Мій герой! (сміється). Я цілком «за» цю ініціативу. Коли якась група населення періодично стає жертвою насилля через якусь ознаку – цю групу потрібно захищати на законодавчому рівні.
… і вводити посилене покарання за злочини проти цієї групи?
Настя: Так. Зрозуміло, що це буде працювати не завжди. Рано чи пізно ці люди (ЛГБТ+ – ред.) асимілюються, і такі ініціативи будуть непотрібні. Їх скасують. Та зараз інакше не можна. Гомофоби та інші радикально налаштовані люди розуміють тільки мову сили.
Чи чули ви колись про реєстровані цивільні партнерства #РЦП?
Настя: Так, чула.
Денис: Так. На мою думку, це здорова альтернатива шлюбу, і якби це було можливо, я б скористався нею хоч зараз.
Настя: У мене інша думка. Шлюб для декого має більш символічне значення, це як Новий Рік, але який відбувається раз на життя. Або як День Народження. Це свято двох людей, яким вони діляться зі своїми близькими та друзями. А #РЦП – формальне укладання угоди про те, що ви отримуєте якісь права щодо один одного. У цьому немає свята, хоча я можу помилятися.
Денис: З цієї точки зору – згоден. Все ж, на укладання договору #РЦП ви навряд чи запросите рідних, бо вони не зрозуміють. Типу: «як це без вінчання?», «як це без Церкви?». На мою думку, такі союзи будуть нарощувати популярність у майбутньому, і колись замінять традиційний шлюб, але для цього має народитися ще декілька нових поколінь.
На вашу думку, недоступність #РЦП обмежує чиїсь права в Україні?
Денис: питання з перчинкою! Якщо я правильно розумію, #РЦП доступні усім громадянам країни. З точки зору гетеросексуального чоловіка в Україні, я не отримаю якихось кардинально нових можливостей, яких у мене не було раніше. З іншої, #РЦП можуть бути альтернативою для тих чоловіків, які не хочуть проходити обряд вінчання у Церкві, та й взагалі займатися цією застарілою, за деякими поглядами, практикою. Але, передбачаючи твоє питання, #РЦП відкриють можливості для одностатевих пар та сімей. І на мою думку, їх недоступність пригнічує саме такі групи населення.
Настя: Згодна з Денисом, і додам що серед моїх друзів лише невелика кількість хоче укласти шлюб. А от партнерства виглядають більш привабливими, бо здається, що вони менш прентзіозні, аніж шлюб. Менше хайпу, п’яних родичів, застіль за 250.000 гривень у кредит, як це буває зі шлюбом. #РЦП виглядають більш цивілізовано і зважено.
А чи могли б #РЦП вирішити хоча б деякі проблеми ЛГБТ+ спільноти в Україні?
Настя: Я думаю, так. Можливість офіційно зареєструвати свої стосунки з коханим надає переваги. От ми з Денисом зараз неодружені. Якщо щось трапиться з ним, або зі мною – ніхто з нас не зможе відвідати один одного у лікарні. А у гомо-пар це ще гірше, бо можна зіткнутися з гомофобією на реєстратурі, якщо сказати, що ти прийшов до свого хлопця, коли ти сам хлопець. Коли ти хлопець, який приходить до дівчини, так чи інакше можуть зробити якийсь попуск і пропустити «по тихому».
Денис: Не кажи дурниць, нічого з нами не трапиться (сміється). Також згоден з Настею, можливість узаконити свої стосунки, хоча б так, зіграла б на руку, перш за все, одностатевим сім’ям, у яких немає інших альтернатив.
Традиційний шлюб надає право спільного всиновлення. Чи повинні #РЦП також його надавати?
Настя і Денис: Так!
Денис: Якщо є дві дорослі людини, які узаконили власні стосунки та утворили сім’ю, чому вони не мають права на спільне всиновлення? У нас пів країни росло без батька або матері, майже кожен другий був вихований лише за участі однієї людини, ну максимум ще бабусі або дідуся. На мою думку, процес всиновлення взагалі треба максимально спростити. От є у нас дитячі будинки. Десятки тисяч дітей живуть та виховуються без батьків, у страшних умовах. І скільки є охочих, нормальних людей, які хочуть всиновити або удочерити когось. Цей процес треба спростити. А для пар, які уклали партнерство, цей процес взагалі має бути символічним. Дві-три зустрічі з психологом, уточнення наявності коштів на дитину, зустріч із соцпрацівником і вперед!
… а як щодо дітей партнера? Чи повинні #РЦП надавати обом партнерам права на дітей один одного?
Денис: Апріорі (безсумнівно – ред.) так! Коли ти обираєш собі партнера з дитиною, то маєш розуміти, що береш відповідальність за них обох. Це логічно.
Настя: Однозначно, #РЦП мають давати право спільного всиновлення. Інакше, це було б тупо. З одного боку, ви двоє як би уклали договір, для країни ви наче сім’я, а з іншого – права на дитину має лише один з партнерів. Хрінь, якщо чесно.
Поговорімо трохи про Церкву. Вона має значний вплив та владу, та суспільство. На вашу думку, чи повинна вона змінити своє відношення до ЛГБТ+ спільноти?
Настя: Ну, Церква це консервативна інституція. А ще це прибутковий бізнес. Її електорат не підтримає ЛГБТ+, або буде відноситися до вас нейтрально. Їй просто не вигідно змінювати своє відношення, і якщо дивитися на Церкву як на бізнес – то на мою думку, їй не потрібно це робити. З іншої точки зору, Церква має значний вплив на маси. Будь-який гравець у політиці, який має великий вплив на суспільство, має бути під регуляцією. Зрозумійте мене правильно, якщо у держави один політичний курс, на підтримку ЛГБТ, а у Церкви – інший, і вона всіма силами цьому протидіє, вона у такій ситуації вона дестабілізує країну. Тому, у майбутньому так, Церква має змінити своє відношення. Ми бачимо, як це відбувається у США, де у Церкві вінчають одностатеві пари. Це теж почалося не одразу, і там Церква теж дуже довго була проти. Та як тільки зміняться настрої електорату – зміниться й думка Церкви. Бо, повертаючись до початку, Церква – це прибутковий бізнес.
Денис: Я з тобою не згоден. Я народився і виріс вірянином, ходив раніше до церкви щомісяця. Не потрібно демонізувати інституцію лише через окремих представників, які її дискредитують. Вона має вплив, і має свій шлях. Не потрібно розраховувати на Церкву та зважати на неї у контексті боротьбі за права ЛГБТ. Її думка не зміниться, доки настрої населення не стануть ну зовсім «теплими» до спільноти.
Чи вважаєте ви Церкву опонентом руху за рівні права? Можливо, окрім неї, є й інші інституції, або консервативно налаштовані групи?
Денис: Так, вона опонент. І це добре, бо тоді у ЛГБТ-руху не було б «умовного ворога», на якого потрібно рівнятися.
Ви вважаєте, що Церква – ворог ЛГБТ+?
Денис: Ідеологічний. Я знаю, що серед спільноти є віряни. Однак, Церква буде протидіяти вашому руху й надалі. Щодо інших «інституцій» – поки що на думку спадає лише Поліція. Я чув багато історій про те, як правоохоронці раніше ловили геїв на підставних зустрічах, вимагали кошти та все таке.
Настя: Я не сильно активно слідкую за цією темою, але багато чую про різні організації, які виходять на анти-ЛГБТ марші. Якщо чесно, я навіть не пам’ятаю їх назв. Не думаю, що вони є надто ефективними.
У 2019 році вони (представники праворадикальних організацій) напали на Одеса Прайд. Це привело до сутичок з поліцією та зриву акції.
Настя: Дивно, що поліція тільки зараз почала якось активно протидіяти таким людям.
Денис: Серед поліціянтів дуже багато гомофобів. Це моя думка, але туди дуже важко потрапити, бувши «нормальною» людиною. І ще важче «нормальним» там залишитися.
Поліція щороку охороняє ЛГБТ+ Марші. У тому числі завдяки їм, на Маршах у 2021 року не сталося жодних правопорушень або нападів стосовно ЛГБТ+. Правозахисні організації України, зокрема ГО «Інсайт», щороку проводять тренінги для представників правоохоронних органів, стосовно роботи зі спільнотами
Денис: Це лише говорить про те, що зараз є «вказівка» захищати та охороняти.
Настя: Я думаю, що якоюсь мірою правозахисні організації дійсно вплинули на поведінку поліцейських. З усім тим, лише час покаже, як воно буде далі.
Денис: Хочеться поділяти твій оптимізм стосовно Поліції, але я не вірю, що все кардинально змінилося. Стосовно організацій-противників руху, вони були, є і будуть. Поки є зацікавлені особи, які готові вкладати кошти в «дестабілізацію» ситуації в країні – будь-який активний рух, який робить законодавчі зміни, зустрічатиме спротив. Не треба забувати, що ми зараз знаходимося у гібридній війні з країною агресором.
Ти маєш на увазі, що протидія ЛГБТ+ в Україні – справа рук Російської Федерації?
Останнє питання на сьогодні: на вашу думку, чи зможуть #РЦП розв’язати основні проблеми ЛГБТ+ в Україні?
Настя: Проблема – у людей в голові. І я думаю, що основна проблема ЛГБТ+ – гомофобія. #РЦП не зробить так, що гомофобії буде менше. Навпаки, коли перші одностатеві пари почнуть укладати партнерства – буде купа гучних інфоприводів, противники будуть виходити на власні марші, будуть зливи особистих даних таких партнерів. На деякий час, навіть, може стати гірше. З іншого боку, будь-які зміни провокують потрясіння та «гойдання».
Денис: Вирішить лише суто практичні проблеми. Типу спільного майна, прав один на одного. Та проблему гомофобії не вирішить, хоча й може цьому посприяти у перспективі. Але без цього кроку ніяк. Це очевидно, і я радий, що за своє життя застану цю подію.
Настя: Ох і полихне у деяких…
Денис: …Горітиме, так. Нічого, впораємося!
