All stories
Оксана та Миколай
09.11.2022
Героями фінального інтерв'ю спецпроєкту про #РЦП стали Оксана та Миколай! Оксана працює медсестрею, вона рятує життя хворих на COVID-19. Миколай працює майстром на електростанції. Пара разом вже більше 13-ти років, і їх стосунки доводять, що кохання – як вино, і з роками воно стає лиш міцніше!
Привіт, Оксано, Миколай! Розкажіть нашим читачам трохи про себе та як ви познайомилися?
Миколай: Я потрапив на планове лікування у відділення, де працювала Оксана. На той час я мав дружину, а вона – чоловіка.
Оксана: Що я, що Коля, не були щасливі у наших минулих сім’ях. Та й ми вже у тому віці, коли власний комфорт та впевненість у майбутньому – понад усе. Тому після знайомства ми зрозуміли, що знайшли те, що усе життя шукали…
Миколай: Я почав навідуватися до неї частіше. У якийсь момент вона розірвала зі своїм чоловіком, а я зі своєю дружиною. Згодом ми почали жити разом.
Оксана: І ось ми вже більше 13-ти років разом (сміється). Кожен із нас мав до знайомства дітей, та спільних ми не маємо. Тим не менш, всі наші діти – рідні нам обом.
Миколай: І онуки!
Оксана: Так, і онуки! Загалом, ми маємо трьох дітей та чотирьох чудових онуків!
Дякуємо за вашу розповідь! Чи відчуваєте ви, що в Україні збільшується рівень толерантності до ЛГБТ+ спільноти?
Оксана: У ЛГБТ+ спільноти, на мою думку, зараз менше проблем, аніж було раніше. Силами правозахисного сектору зникають певні заборони та обмеження…
Миколай: І так не тільки в Україні, але й в усьому світі. Я можу говорити лише за своє покоління, тому лише скажу, що нашому стало «все одно». І це краще, бо раніше такі люди просто не могли бути собою, при цьому не наражаючись на небезпеку.
Цього року Кабінет Міністрів за лідерством МВС України та за допомоги неурядового сектору вніс до Верховної Ради законопроєкт про криміналізацію злочинів, мотивованих нетерпимістю (#5488), зокрема, за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. Противники спільноти вже назвали його «Законопроєктом про встановлення гомодиктатури». На вашу думку, чи обмежує цей законопроєкт чиїсь права та свободи?
Оксана: Усі мають право на захист від держави.
Чи чули ви колись про реєстровані цивільні партнерства (#РЦП)?
Недоступність #РЦП обмежує когось у правах, на вашу думку?
Оксана: В Україні одностатеві шлюби неможливі. Це вже є обмеженням.
Миколай: У деяких європейських країнах одностатеві пари можуть укласти шлюб або скористатися можливостями реєстрованого партнерства. Той факт, що в Україні це все ще неможливо – є проявом дискримінації щодо окремих спільнот. У кожного своя сім’я, і кожен має право вирішувати, як жити.
На вашу думку, чи можуть РЦП вирішити хоча б деякі проблеми ЛГБТ+ спільноти України та покращити якість їх життя?
Оксана: Наприклад, які проблеми?
Миколай: У таких пар з’явиться можливість хоча б на якомусь рівні «зрівнятися» із гетеросексуальними парами, які уклали шлюб. А це дає безліч можливостей, у тому числі право на захист збоку держави у окремих питаннях.
А чи є принципова різниця між #РЦП і шлюбом?
Оксана: Я скажу так, шлюб як інституція, так чи інакше, регулюється Церквою. А вона ніколи не сприйматиме одностатеві пари на рівні з різностатевими.
Миколай: Хоча хто знає, можливо завтра з’явиться нова релігійна течія, яка за популярністю буде не менш популярною за існуюче Християнство. І хто знає, які у неї будуть стосунки із ЛГБТ+ спільнотою.
Оксана: А я так не вважаю. У Біблії написано, що одностатеві стосунки «це гріх». Церква це ніколи не прийме.
Традиційний шлюб надає право спільного всиновлення. Чи мають #РЦП надавати таке ж право?
Миколай: Мені складно сказати. Всиновлення та інститут шлюбу або #РЦП – у моїй голові окремі явища, і розглядати їх варто окремо один від одного. Та якщо пофантазувати, діти – це складно. Навіть у традиційній сім’ї зараз важко виховувати дітей. Навіть не знаю, з якими додатковими проблемами можуть зіштовхнутися одностатеві сім’ї при вихованні спільних дітей. На мою думку, права дитини понад усе.
Оксана: А як щодо бабусь та мам, які виховують дитину самотужки? Чи це краще, аніж виховувати дитину у повноцінній сім’ї, де є два батька або дві матері?
Миколай: Я думаю, це питання будуть розглядати соціальні служби, коли #РЦП стануть доступні. Це їх профіль. Ми не знаємо, яке буде майбутнє у таких дітей. Чи не стане це причиною для булінґу у школі, або травлі серед однолітків. До того ж, у нас інше суспільство, не таке як у розвинених країнах. Як сама дитина буде сприймати себе та свою сім’ю. Можливо, виховання у такій сім’ї накладе негативний відбиток на свідомості дитини. Ми все ще дуже мало розуміємося у цій темі. І наше суспільство може бути неготовим до появи таких сімей і таких дітей.
Оксана: Ти маєш на увазі саме статеве виховання?
Миколай: Так. Це дуже складне питання, і процес адаптації таких сімей у суспільство залежить від правильного статевого виховання у школах, наприклад. Я, як людина доросла, розумію що такі сім’ї можуть бути. Але я зрозумів це сам, протягом свого життя. Та більшість людей мого покоління цього не розуміє, і таким же чином вони виховують власних дітей. У повному нерозумінні та неприйнятті таких сімей.
На вашу думку, чи зможуть #РЦП стати популярнішими за традиційний шлюб?
А хто, на вашу думку, є найбільшими опонентами впровадження #РЦП в Україні?
Миколай: І та частина суспільства, у якої в головах тісно застряг Радянський Союз.
За статистикою, більше 60% шлюбів в Україні завершуються розлученнями. На вашу думку, чому так? Чи чекає таке саме нас після легалізації #РЦП та одностатевих шлюбів в Україні?
Оксана: Можливо, проблему вирішить можливість спільного всиновлення, але я згодна з Миколаєм.
Які додаткові законотворчі ініціативи, окрім законопроєкту #5488 варто запровадити, щоб покращити становище ЛГБТ+ спільноти в Україні?
Оксана: Можливо, ми побачимо потребу у інших законотворчих ініціативах, коли будуть прийняті базові, як от #5488, або законопроєкт про #РЦП.
На вашу думку, РЦП можуть вирішити основні проблеми ЛГБТ+?
Оксана: Будучи під захистом держави, спільноті легше виборювати інші життєво важливі права. Я думаю, що так.
Миколай: Головне – почати. Коли суспільство зрозуміє, що ЛГБТ+ – вагома частка населення, у якої є права, то все інше прийде з часом. І далі буде тільки краще.
